25 травня 2011 року у м. Києві в конференц-залі Київського національного лінгвістичного університету відбувся Всеукраїнський форум лідерів студентського самоврядування «Вимоги студентів – реальність», організований Всеукраїнською студентською радою, Національним студентським союзом, громадською ініціативою «Студентський захист», Українською асоціацією студентського самоврядування та Всеукраїнською молодіжною громадською організацією «Студентська республіка» на звернення низки органів студентського самоврядування який проходив.

На Форумі відбулося обговорення нової редакції проекту Закону України «Про вищу освіту», що була підготовлена за результатами спільної роботи МОНмолодьспорт, ректорів та студентського активу вищих навчальних закладів, а також всеукраїнських студентських та молодіжних організацій.

Нова редакція законопроекту «Про вищу освіту» передбачає:

1. Гарантовані державою стипендії на рівні прожиткового мінімуму (стаття 56);
2. Незмінну плату протягом усього терміну навчання для студентів-контрактників (стаття 67);
3. Гарантовану державою практику в Україні та можливість стажування за кордоном (стаття 46);
4. Обмеження двома термінами перебування на посаді керівника вищого навчального закладу (стаття 38);
5. Прирівняння диплому спеціаліста до диплому магістра (розділ 13);
6. Обов’язкове фінансування діяльності органів студентського самоврядування (стаття 37);
7. Введення європейських рівнів освіти, що забезпечить спрощення стажування за кордоном (стаття 7);
8. Державне замовлення на рівні 51% (стаття 22);
9. Вільний вибір навчальних дисциплін в рамках освітньо-кваліфікаційних характеристик (стаття 55).

Учасники Форуму – керівники студентського самоврядування вищих навчальних закладів прийняли звернення до Президента України Януковича В.Ф., Голови Верховної Ради України Литвина В.М. та Прем’єр-міністра України Азарова М.Я.:

За результатами спільної роботи МОНмолодьспорт, ректорів та студентського активу вищих навчальних закладів підготовлена нова редакція проекту Закону України «Про вищу освіту» з урахуванням ініціатив всеукраїнських студентських та молодіжних організацій: Всеукраїнської студентської ради, Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Студентська республіка», Національного студентського союзу, Української асоціації студентського самоврядування, Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Фундація регіональних ініціатив» та громадської ініціативи «Студентський захист».

Нова редакція законопроекту передбачає дуже важливі для студентів стипендіальні гарантії, а саме, що стипендії не будуть нижчими за прожитковий мінімум. На даний момент прожитковий мінімум – 960 гривень.

Вирішено питання державного замовлення. Так, у вищих навчальних закладах державної і комунальної форм власності кількість студентів, прийнятих на перший курс за державним замовленням становитиме не менше 51%.

У проекті закону також передбачено розширення прав автономії вищих навчальних закладів, зокрема збільшено повноваження вчених рад та розписано принципи автономії ВНЗ. У новій редакції законопроекту врегульовано відповідно до європейських вимог відбір на навчання у вищих навчальних закладах: на основі результатів зовнішнього незалежного оцінювання, середнього бала атестата та бала вищого навчального закладу. Така трикомпонентна система забезпечить реалізацію рівних прав громадян у здобутті вищої освіти, а також – досягнення відповідності національної системи відбору до вищих навчальних закладів європейській практиці.

Збережені всі чинні права органів студентського самоврядування. Органи студентського самоврядування вищих навчальних закладів й надалі будуть активно впливати на вирішення студентських питань у виші. Передбачено також обов’язкове фінансування діяльності органів студентського самоврядування.

Питання стосовно фіксованості плати за навчання, яке цікавить кожного без винятку студента та абітурієнта і було піднято лідерами студентських організацій, також вирішено. Новою редакцією проекту Закону України «Про вищу освіту» передбачено: плата за навчання не буде змінюватись для студентів протягом всього періоду навчання.

Також, проектом закону «Про вищу освіту» передбачено не менш важливе для студента положення, а саме гарантоване проходження студентами практики та можливість стажування за кордоном. Оскільки, на даний час, багато вищих навчальних закладів стикається з тим, що підприємства, установи, організації не хочуть брати на практику студентів. Тепер за відмову від того, щоб студенти проходили практику, передбачена відповідальність.

Слід зазначити, що проект Закону України “Про вищу освіту” передбачає три освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст, бакалавр і магістр.  Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста прирівнюватиметься до магістерського ступеня.

Важливим є встановлення на законодавчому рівні вільного вибору навчальних дисциплін в рамках освітньо-кваліфікаційних характеристик.

Обмежено двома термінами перебування на посаді керівника вищого навчального закладу.

Лідери органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів України, стверджують, що підстав для студентських мітингів немає, адже пропозицій, що були внесені представниками студентських організацій, враховано! Намагання спекулювати на цій темі та вивести студентів на мітинги ні що інше як провокація та маніпулювання громадською думкою.

Виходячи з вищезазначеного, лідери органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів України звертаються до Президента України Януковича В.Ф., Голови Верховної Ради України Литвина В.М. та Прем’єр-міністра України Азарова М.Я. з проханням підтримати вищезазначені пропозиції студентів до нової редакції проекту Закону України «Про вищу освіту» та сприяти якнайшвидшому його ухваленню.

• Т.в.о. керівника Секретаріату Всеукраїнської студентської ради, Анастасія Сабова
• Президент Національного студентського союзу, Анатолій Ігнатович
• Президент Української асоціації студентського самоврядування, Максим Гнилицький
• Координатор громадської ініціативи «Студентський захист», Андрій Черних
• Голова всеукраїнської молодіжної громадської організації «Студентська республіка», Павло Вікнянський
• Голова Асоціації керівників органів студентського самоврядування м. Києва, голова студентського парламенту Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Артем Нікіфоров
• Голова Студентської ради Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, Ростислав Рижков
• Координатор Всеукраїнської студентської ради у Донецькій області, голова Студентської ради Державного університету інформатики та штучного інтелекту, Євген Лапенко
• Секретар Дніпропетровської молодіжної ради при міському голові, Голова Ради студентів Національної металургійної академії України, Роман Товмашенко
• Голова Студентського парламенту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Максим Макарчук
• Голова Студентської ради Національного авіаційного університету, Євген Панченко
• Голова Студентської ради Національного університету харчових технологій, Валерій Демченко
• Голова Студентської ради Київського національного лінгвістичного університету, Ярослав Шуляков
• Голова Студентської ради Київського національного торговельно-економічного університету, Микола Бужак
• Голова Студентської ради Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка, Володимир Надорожний
• Голова Студентської ради Одеського державного екологічного університету, Микола Бучко
• Голова Студентської ради Національного університету водного господарства та природокористування, Оксана Соколюк
• Голова Студентської ради Європейського університету, Дмитро Сваричевський
• Студентський ректор Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, Володимир Кондрашов
• Голова Студентської ради Національної академії прокуратури України, Павло Чікалов
• Голова Студентської ради Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, Ігор Рева
• Голова Ради студентського самоврядування Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Михайло Рябенко
• Голова Студентської ради Запорізького національного університету, Андрій Бондаренко
• Заступник Голови Студентської ради Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського, Віталій Васильєв
• Заступник Голови Ради студентського самоврядування Національного транспортного університету, Роман Кириченко
• Заступник Голови студентської ради Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, Яна Руденок
• Голова Студентської ради Львівської державного університету внутрішніх справ, Ігор Коваль
• Голова Ради слухачів Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, Ольга Матвійчук
• Голова Студентської ради Миколаївського державного аграрного університету, Вадим Хабіров
• Голова Студентської ради Харківської державної академії залізничного транспорту, Роман Хільченко
• Президент Студентської ради Миколаївського політехнічного інституту, Юрій Ковиньов
• Заступник Голови Студентського парламенту Відкритого міжрегіонального інституту розвитку людини «Україна» (Миколаївська філія), Анна Ганжул
• Заступник голови Студентської ради Чернівецького політехнічного коледжу, Арсен Козерів
• Голова студентського профспілкового комітету Луганського коледжу будівництва, економіки та права, Світлана Москальова
• Віце-президент Студентського парламенту Київського національного інституту культури і мистецтв, Володимир Бондаренко
• Голова Ради студентського самоврядування Львівського інституту економіки і туризму, Христина Дець
• Голова Правління студентського самоврядування Національного університету «Юридична академія імені Ярослава Мудрого», Тарас Казнодій
• Студентський декан Кіровоградського національного технічного університету, Христина Мірошніченко
• Голова ради самоврядування Національного університету цивільного захисту України, Роман Пислар
• Студентський ректор Сумського державного університету, Богдан Постольний
• Голова студентського самоврядування Криворізького автотранспортного технікуму, Даніїл Оторвін
• Голова студентського самоврядування Одеської державної академії будівництва та архітектури, Юрій Китайчук
• Голова Студентського братства Житомирського державного університету імені Івана Франка, Дмитро Регета
• Голова студентського комітету Донецького інституту залізничного транспорту, Анна Костік
• Голова Ради студентів факультету міжнародної економіки Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара, Ілля Шереверов
• Заступник Голови Студентської ради Черкаського державного технологічного університету, Лейла Акперова
• Голова профспілки студентів Львівського державного університету фізичної культури, Ірина Піцишин
• Голова студентського самоврядування Одеського національного медичного університету, Павло Лавренюк
• Голова студентської ради Донецького державного університету управління, Віталій Міхно
• Заступник голови студентського самоврядування Донецького національного технічного університету, Олександр Балазан
• Голова Ради курсантів та студентів Академії митної служби України, Денисенко Сергій
• Голова Студентської ради Дніпропетровського радіобудівельного коледжу, Вікторія Баранник
• Голова Колегії студентів ІГСН Національного університету «Львівська політехніка», Ярина Ливень
• Студентський ректор Житомирського державного технологічного університету, Алла Сладковська
• Голова студентського профкому Київського коледжу легкої промисловості, Ілона Бабир
• Голова Студентської ради Академії муніципального управління, Аліна Худолій
• Голова Студентського наукового товариства Національного університету фізичного виховання та спорту, Дмитро Смага
• Голова Студентської ради Полтавського університету економіки і торгівлі, Маргарита Сметаніна
• Голова Ради студентського самоврядування Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, Андрій Садовський
• Голова Студентської ради Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М. Бойчука, Антон Плохой
• Голова Студентської ради Дніпропетровської державної фінансової академії, Яна Кучеренко
• Заступник Голови Студентської ради Володимир-Волинського педагогічного коледжу імені А.Ю. Кримського, Вікторія Янусь
• Член Студентської ради Дніпропетровського державного аграрного університету, Дмитро Логвін
• Член Студентської ради Горлівського державного педагогічного університету, Ольга Лузанова
• Староста Студентської ради Національної академії статистики, обліку і аудиту, Наталія Бальбух

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.2009 року № 898 «Про взаємодію органів виконавчої влади та державної установи «Урядовий контактний центр» в державі діє державна установа «Урядовий контактний центр», яка забезпечує оперативне реагування центральних та місцевих органів виконавчої влади на звернення громадян, підприємств, установ та організацій, суб’єктів підприємницької діяльності, органів місцевого самоврядування, що надходять на урядову телефонну «гарячу лінію» 0-800-507-309.

Урядова телефонна «гаряча лінія» – телефонний центр спілкування Уряду з громадянами, що дозволяє їм оперативно отримувати інформацію від органів виконавчої влади. Усі дзвінки приймаються операторами та передаються відповідним органам виконавчої влади, які розглядають звернення та надають відповіді заявникам.

Номер телефону урядової «гарячої лінії»:
0-800-507-309

Урядова «гаряча лінія» працює крім святкових днів та неділі за наступним графіком:

• понеділок – п’ятниця з 8:00 до 21:00 години
• субота – з 8:00 до 19:00 години

Дзвінки зі стаціонарних телефонів у межах України безкоштовні, дзвінки з мобільних телефонів оплачуються абонентами відповідно до тарифів оператора мобільного зв’язку.

 

Урядова «гаряча лінія» 0-800-507-309

Одним із важливих пріоритетів у роботі Уряду є розвиток взаємодії з громадськістю та налагодження суспільного діалогу. Вирішенню цього завдання активно сприяє урядова телефонна «гаряча лінія» 0-800-507-309 – телефонний центр спілкування Уряду з громадянами, що дозволяє їм оперативно отримувати інформацію від органів виконавчої влади.

Звернутися на урядову «гарячу лінію» може кожний громадянин. Крім того, приймаються заяви, пропозиції, скарги від представників підприємств, установ та організацій, суб’єктів підприємницької діяльності.

Усі заяви, які надходять на «гарячу лінію», приймають фахівці Урядового контактного центру та невідкладно надсилають органам виконавчої влади відповідно до їх компетенції, які розглядають звернення та надають заявникам письмові відповіді.

Важливо знати, що реєструються та розглядаються лише звернення, які стосуються компетенції органів виконавчої влади.

Урядова «гаряча лінія» працює з понеділка по п’ятницю з 8:00 до 21:00 години, в суботу з 8:00 до 19:00 години. Неділя та святкові дні  – вихідні.

Дзвінки зі стаціонарних телефонів у межах України безкоштовні, дзвінки з мобільних телефонів абоненти сплачують відповідно до тарифів оператора мобільного зв’язку.

Зателефонувавши на урядову «гарячу лінію» 0-800-507-309, потрібно повідомити своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання і адресу, контактний телефон та чітко викласти суть порушеного питання (скарги, зауваження, пропозиції тощо). Зареєстровані звернення розглядаються у відповідних органах виконавчої влади, де перевіряються викладені факти, у разі необхідності приймаються відповідні рішення та надаються відповіді заявникам. Урядовий контактний центр постійно контролює хід та терміни розгляду звернень, за необхідності – здійснює зворотний зв’язок з громадянами.

Звернення, які не потребують додаткового вивчення, розглядаються протягом 5 днів, а ті, що потребують додаткового вивчення – протягом 15 днів після їх надходження. У разі, коли орган виконавчої влади з об’єктивних причин прийняв рішення щодо продовження строку розгляду звернення, він інформує про це заявника в установленому порядку. При цьому загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, та надання відповіді заявнику, не може перевищувати 30 днів. Заявник також має можливість дізнатися про хід розгляду свого звернення. Для цього потрібно зателефонувати на урядову «гарячу лінію» 0-800-507-309 та назвати індивідуальний номер свого звернення, який раніше був наданий фахівцем Центру.

Відповідь заявник отримує від органу виконавчої влади у письмовому вигляді на зазначену ним адресу. Якщо відповідь з якихось причин не задовольнила заявника, він має можливість повторно зателефонувати на урядову «гарячу лінію», повідомити номер свого звернення та зареєструвати повторне звернення, яке буде розглянуте в установленому порядку.

Фахівці Урядового контактного центру завжди з розумінням та увагою ставляться до усіх, хто телефонує на урядову «гарячу лінію», намагаються зробити все можливе для того, щоб їх проблеми були почуті в органах виконавчої влади. Неважливо чи то буде скарга, чи подяка урядова «гаряча лінія» завжди на зв’язку з громадянами України.

4-го травня 2011 р. в ЖДТУ відбулися зустрічі студентів з ветеранами Великої Вітчизняної війни присвячені 66-й річниці Великої Перемоги.

Першою відбулася зустріч студентів навчальних груп СІ-63, АТ-15, РТ-12, РА-10 з головою Богунської районної ради ветеранів, учасником бойових дій у Великій Вітчизняній війні Бобилєвим Германом Івановичем, який поділився зі студентами своїми фронтовими спогадами про ті тяжкі, тривожні повоєнні роки.

Наступною була зустріч студентів навчальної групи СІК-7 з головою Королівської районної ради ветеранів, учасником бойових дій у Великій Вітчизняній війні Шубовичем Васильом Митрофановичем.

Студенти навчальних груп ЕП-33, ЕП-34, ЕП-35 зустрічалися з головою міської ради ветеранів міста Житомира, учасником бойових дій у Великій Вітчизняній війні Трещовим Анатолієм Тимофійовичем, а студенти групи ЕП-30к зустрічалися з ветераном, учасником бойових дій у Великій Вітчизняній війні Поздняковим Костянтином Васильовичем.

Всі студенти виявили велику зацікавленість до подій того бойового минулого і висказали свою велику вдячність ветеранам , які, нехтуючи смертельною загрозою, з честю виконували свій чоловічий, військовий обов’язок – захищали свою Батьківщину, свій народ від фашистських загарбників. Атмосфера зустрічі, теплота, з якою студенти висловлювали свою подяку ветеранам надовго залишиться як в пам’яті ветеранів, так і в пам’яті студентів.

5-го травня 2011 р. відбулися урочисті збори професорсько-викладацького складу, співробітників та студентів університету з нагоди 66-ї річниці Дня Перемоги нашого народу у Великій Вітчизняній війні. На ці збори були запрошені наші ветерани ЖДТУ – учасники бойових дій, які зі зброєю в руках воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни і ветерани, які в ці лихі воєнні роки працювали в тилу і все робили для фронту, для перемоги.

Тепло і радісно зустрічали ветеранів студенти і співробітники університету в актовій залі.

За активну моральну та матеріальну підтримку ветеранів ЖДТУ, заступник голови Богунської Ради ветеранів нагородив ректора ЖДТУ Почесною грамотою.

Колектив студентської самодіяльності підготував на честь ветеранів цікавий, високо змістовний концерт, який дуже сподобався ветеранам і надовго залишиться в пам’яті всіх присутніх.

На заключення урочистих зборів прийнято рішення студентського самоврядування про покладання кошика квітів до меморіалу.

Звільнення України від німецько-фашистських загарбників почалося з середини 1943 року після Сталінградської битви та битви на Курській дузі, що зіграли вирішальну роль у здійсненні докорінного перелому у Великій Вітчизняній війні й вплинули на весь хід Другої світової війни.

Перемога під Курськом створила сприятливі умови для визволення України. Військам було поставлене завдання – звільнити Донбас, лівобережну Україну і вийти до Дніпра. Це завдання нашими військами було успішно виконано. Уже 12-го серпня 1943 року було звільнено перше місто України – м. Харків, а в 20-х числах вересня 1943 року лівобережна Україна й Донбас були звільнені, був блокований Крим. Наші війська на широкому фронті вийшли до Дніпра і в ряді районів форсували його й за підтримкою партизанів захопили 25 плацдармів.

6-го листопада 1943 року військами Першого Українського фронту під командуванням генерала Ватутіна було звільнено м. Київ. За успішне форсування Дніпра 2,5 тисячам чоловік було надане звання Героя Радянського Союзу.

Звірства фашистів в окупованих районах привели до повсюдного розгортання всенародної боротьби – партизанському руху. Був створений центральний штаб партизанського руху на Україні, який очолив т. Строкач. Активно діяли партизанські з’єднання Ковпака, Сабурова, Мірошника, Федорова й ін. Створювалися підпільні молодіжні організації «Молода гвардія» у Донбасі, підпілля в Малині (Ніна Сосніна), підпілля на Житомирщині – під керівництвом Шелушкова і Малікова, у Коростишеві – керівник Музика, у Малині – керівник Тараскін і багато інших. Тільки за другу половину 1942 року було пущено під укіс близько 5 тисяч ешелонів з живою силою й технікою супротивника. За квітень-жовтень 1943 року – 1880. Знищено 658 тисяч мостів.

У листопаді – грудні 1943 року розгорнувся запеклий бій за Житомирщину, що тривав 40 днів. Було знищено 2200 танків і велика кількість іншої техніки й живої сили.

З 24 грудня 1943р. по 15 січня 1944 року проводилася Житомирсько-Бердичівська операція військ 1-го Українського фронту під командуванням генерала армії Ватутіна Н.Ф., ім’ям якого названа одна з вулиць нашого міста.

За сім діб, розгромивши вороже угрупування, війська фронту 30 грудня 1943 року зав’язали бої на підступах до Житомира, і 31 грудня Житомир був звільнений.

У боях за звільнення Житомира відрізнилися війська генералів Гречко, Леселідзе, Черняхівського, Рибалко, Катукова. Їх іменами названі вулиці м. Житомира, а 33 з’єднання й частини за відмінність у боях одержали почесне звання «Житомирських» і 15 з них нагороджені орденами.

У ході боїв за звільнення Житомирщини в оперативній смузі Першого Українського фронту діяло 12 партизанських з’єднань і загонів.

У підсумку Житомирсько-Бердичівської операції були звільнені Київська й Житомирська області, частина Вінницької й Ровенської областей. На Житомирщині в жорстокій сутичці з ворогом загинуло смертю хоробрих більше 80 тисяч чоловік. 45 воїнів були визнані гідними високого звання Героя Радянського Союзу.

Війська чотирьох Українських фронтів продовжили наступальні дії по звільненню України. Була нанесена поразка ворогові під м. Рівне й Луцьком. У лютому 1944 року війська 3-го й 4-го Українських фронтів розгромили Нікопольсько-Криворізьке угрупування, а у березні-квітні 1944 року повністю завершили визволення лівобережної України. Наші війська форсували з ходу Південний Буг, Дністер, Прут і звільнили міста Херсон, Миколаїв, Одесу. 26 березня війська вийшли на державний кордон на фронті 65 км. по р. Прут.

Звільнення Криму почалося 6-го квітня 1944р. 9-го квітня було звільнено м. Сімферополь, а 12-го квітня Крим звільнений повністю.

23 червня 1944 року почалася Білоруська операція, що сприяло наступу наших військ на Львівсько-Сандомирському напрямку.

У липні 1944р. війська 1-го Українського фронту нанесли два потужні удари на Рава-Руському й Львівському напрямках. Було розгромлене сильне угруповання супротивника під Бродами, а незабаром звільнені Львів і Івано-Франківськ.

20 серпня 1944р. почалася Яссько-Кишенівська операція, у результаті якої до кінця місяця була повністю звільнена Молдавія.

Повне звільнення Українських земель було здійснено в ході наступу в Карпатах 28 жовтня 1944 року. З тих пір цей день відзначається щорічно, як день звільнення України від німецько-фашистських загарбників.

Про ці події воєнного лихоліття і свою участь в тяжких боях з німецько-фашистськими загарбниками розповіли студентам ЖДТУ 25 жовтня 2010р. представники Ради ветеранів міста Житомира, учасники бойових дій у Великій Вітчизняній війні – Бобилєв Герман Іванович, Корнієнко Володимир Сергійович, Максимов Андрій Максимович, Поздняков Костянтин Васильович.