Категорія: Різне

21 лютого – Міжнародний день рідної мови

Shares

Це – матері мова. Я звуки твої
Люблю, наче очі дитини…
О мово вкраїнська!… Хто любить її,
Той любить мою Україну.

(Володимир Соссюра)

Міжнародний день рідної мови

Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен в першу чергу створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб – МОВА. Недарма говориться, що без усякої іншої науки ще можна обійтися, а без знання рідної мови обійтися не можна. І це справді так. Людина, яка не хоче знати рідної мови, руйнує те, що повинно стати фундаментом її особистості. Українська мова пройшла нелегкий шлях. Однак, попри всі перешкоди, для багатьох мільйонів людей вона була і є рідною, є мовою їхніх дідів, батьків і буде також мовою їхніх дітей. Ми щиро віримо, що краса і сила української мови пригорне до себе серця мільйонів інших людей.

Міжнародний день рідної мови — день “підтримки мовного та культурного різноманіття та багатомовності” проголошений на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в Парижі. Відзначається щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Оскільки з 6000 розмовних мов світу близько половині загрожує зникнення, ЮНЕСКО прагне підтримувати мову як ознаку культурної приналежності особи. Окрім того, організація вважає, що вивчення іноземних мов та багатомовність є ключами до взаєморозуміння та взаємоповаги.

В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови. За даними Всеукраїнського перепису населення станом на 2001 рік українську мову вважали рідною 67,5% населення України. Російську мову визначили як рідну 29,6% населення. Частка “інших мов”, які були вказані як “рідна”, становила 2,9%.

Генеральний директор ЮНЕСКО, пан Коіхіро Мацуура: «Рідна мова дорога кожному з нас. Рідною мовою ми вимовляємо наші перші слова і найкраще висловлюємо наші думки. Вона є базою, на якій усі люди розвивають свою особистість з моменту свого першого подиху, і вона є тим, що підтримує нас протягом усього життя. Вона є засобом навчати повазі до самого себе, до своєї історії, до своєї культури і, головне, до інших людей з усіма їхніми особливостями». Саме ми, заради прийдешніх поколінь, повинні зберігати і шанувати мову, як це робили наші славні предки.

Любімо свою рідну мову, бо з нею наше майбутнє і майбутнє України! 

Виставка “Промислові підприємства Житомирщини 50-80 років XX ст.”

Shares

Виставково-інформаційний відділ Житомирського обласного краєзнавчого музею по домовленості з центром культури студентської молоді Житомирського державного технологічного університету експонує в холі актової зали університету виставку „Промислові підприємства Житомирщини 50-80 років XX ст.”, де у світлинах та коментарях показано історію створення і значення промислових підприємств Житомирщини часів Радянського періоду. Ця інформація цікава для студентів, які в першу чергу навчаються на факультетах інженерного профілю, а саме гірничо-екологічному, інженерної механіки та факультеті інформаційно-комп’ютерних технологій.

Виставка буде тривати до 25 січня 2013 року.

З Новим Роком та Різдвом Христовим!

Shares

Адміністрація університету вітає професорсько-викладацький склад та співробітників університету з наступаючим Новим Роком та Різдвом Христовим!

Бажаємо Вам удачі, щастя, міцного здоров’я, творчого натхнення та родинного благополуччя, здійснення найзаповітніших мрій, утілення найсміливіших планів та здобуття найочікуваніших перемог!

 

Нехай чудові зимові свята наповнять Ваші серця світлою радістю, оптимізмом і любов’ю!

 

Успіхів Вам у Новому 2013 році!

Благодійний марафон “Разом за життя”

Shares

В Житомирі 1 лютого 2012 року стартував благодійний марафон «Разом за життя». Марафон проходив за ініціативи благодійної організації «Фонд допомоги онкохворим дітям «Разом за життя» та за сприяння керівництва області.

Житомирський державний технологічний університет також долучився до участі в марафоні. Силами профкому студентів та викладачів було організовано збір коштів для допомоги онкохворим дітям. Студентська молодь об’єдналася та доклала всіх зусиль заради єдиної мети – зібрати максимум коштів для відділення онкогематології Житомирської обласної дитячої лікарні. За час проведення благодійного марафону відбулося безліч ярмарків, аукціонів та були організовані місця для збору пожертвувань від жителів Житомирщини. Закінчився благодійний марафон гучним концертом у Житомирському академічному музично-драматичному театрі імені Івана Кочерги за участі зірок української естради.

Спільними зусиллями було зібрано на лікування онкохворих діток 278 546 гривень 12 коп. Майже всі кошти пішли на придбання ліків та проведення лікування дітей, родини яких не мали фінансової змоги боротися із недугою самостійно. Результатом стало 12 врятованих життів дітей, які ще вчора були тяжкохворими, а сьогодні вийшли на стежку повного одужання. І хоча вони ще потребують підтримуючих їхнє здоров’я препаратів – головна небезпека вже позаду.

Організатори марафону висловили щиру подяку усім, хто долучився до благодійної акції та нагородили грамотою голову профкому студентів ЖДТУ Кончаківського Анатолія Петровича!

Подаруй радість дитині!

Shares

26 грудня 2012 року напередодні Новорічних свят студенти гірничо-екологічного факультету завітали до вихованців Потіївської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату I-III ступенів. Такі поїздки стали традиційними для факультету і ось вже 12 років поспіль колектив та студенти дарують радість дітям.

Силами викладачів, співробітників та студентів ГЕФу були зібрані кошти на подарунки для дітлахів. Але головною подією для дітей стало новорічне дійство-вистава, яку підготували студенти груп: РР-37 – Толочко Роман, Коржик Артур, Анохін Михайло, Макаренко Лілія; РР-29, а саме Перегуда Олена, Досова Ірина, Палій Ольга та студентка групи ГГ-14 Похилько Ірина під керівництвом Кірейцевої Анни Вікторівни. Діти потрапили в чудову казку з дівчинкою Машею, яка по черзі зустрічалася з такими казковими героями як: Буратіно, Кіт Базиліо, лисицею Алісою, сірим вовком та Червоною Шапочкою, ну і звичайно ж Дідом Морозом та Снігуронькою. Малюки з захопленням спостерігали за всім, що відбувалося на сцені. Наприкінці вистави вихованці закладу порадували всіх присутніх піснями та віршами власного виконання. По завершенню свята всі діти отримали солодкі подарунки.

Студенти-учасники надовго запам’ятають щирі посмішки дітей та їх щасливі обличчя. В знак подяки діти подарували творчі роботи, зроблені своїми руками.

Адміністрація та учнівський колектив Потіївської спеціалізованої загальноосвітньої школи-інтернату I-III ступенів висловлюють щиру подяку керівництву та студентам гірничо-екологічного факультету ЖДТУ за багаторічну співпрацю, благодійну діяльність та організацію дитячих свят для дітей-інвалідів.

Давайте будемо уважнішими до тих, хто зовсім поруч і потребує допомоги!

Участь ЖДТУ в національній програмі академічної мобільності

Shares

В 2012 р. ЖДТУ вперше взяв участь в програмі академічної мобільності МОНмолодьспорту України. За результатами конкурсного відбору гранти для проходження навчання та стажування в провідних університетах Німеччини, Швейцарії, Італії, Великобританії, США отримали четверо студентів, п’ятеро аспірантів та двоє викладачів. Всього на розгляд конкурсної комісії було подано більше півтори тисячі заявок з понад ста ВНЗ.

Перші з учасників програми вже перебувають у відповідних закордонних ВНЗ. Так студентка факультету інформаційно-комп’ютерних технологій – Брушук Ольга Ігорівна навчається в магістратурі Університету м. Лондон (Великобританія). Представники гірничо-екологічного факультету – аспіранти кафедри маркшейдерії: Горелікова Вікторія Володимирівна та Ковалевич Людмила Анатоліївна, а також доцент кафедри геотехнологій ім. проф. Бакка М.Т. – Кальчук Сергій Володимирович, проходять стажування на базі Технічного університету «Гірнича Академія» м. Фрайберг (Німеччина). Доцент кафедри автомобілів і механіки технічних систем – Колодницька Руслана Віталіївна працює над своєю науковою роботою в Університеті м. Брайтон (Великобританія).

В 2013 р. решта студентів та аспірантів, учасників програми відбуде за кордон.

Бажаємо вдалого навчання, стажування та подальших успіхів!

Почесні грамоти Центрального комітету Профспілки працівників освіти і науки України

Shares

14 грудня 2012 року відбувся VI пленум ОК Профспілки  працівників освіти та науки України, на якому була відмічена активна профспілкова робота голови ППО викладачів та співробітників ЖДТУ Остапчук Тетяни Петрівни та голови ППО студентів ЖДТУ Кончаківського Анатолія Петровича. За досягнуті успіхи в роботі вони були нагороджені Почесними грамотами Центрального комітету Профспілки працівників освіти і науки України.

«Стань донором – врятуй життя!»

Shares

11 грудня 2012 року студентами гірничо-екологічного факультету було організовано благодійну акцію під назвою «Стань донором – врятуй життя!» при сприянні Житомирського обласного центру крові.  В рамках цієї акції студенти і викладачі факультету мали можливість вперше стати донорами і подарувати свою кров для допомоги онкохворим дітям. Справа в тому, що донорська кров використовується не тільки для разового переливання, але і для постійних (іноді навіть щоденних) переливань хворим на лейкоз (і не тільки) – без цих процедур хворий може померти за лічені дні. В Житомирській області в середньому в рік онкозахворювання виявляють у 35-40 дітей. На початок грудня в області захворіло 26 дітей. У 80% випадків діти можуть одужати, для цього потрібні не тільки гроші, а й донорська кров.

З метою ознайомлення з процедурою, студентам пояснили, що донором може бути не кожен. Вважається, що донор, це “здорова людина від 18 до 60 років”. Якщо з віком все ясно, то поняття “здоровий” вимагає деякого пояснення. Донором не може бути людина, яка хворіє на психічне захворювання, ВІЛ-інфекцією, туберкульозом, тощо. Заразитись гепатитом чи ВІЛ під час самої процедури переливання крові неможливо адже обласний центр крові функціонує за принципом «Як найбільше користі хворому і як найменше шкоди донору», і тому гарантує донорам безпеку, адже кров, плазму, клітини крові донори здають в рамках допустимих фізіологічних норм, під час дотацій використовуються лише одноразові матеріали. На початку процедури здачі крові та її компонентів, майбутні донори здали аналіз крові із пальця, з метою визначення групи крові, резус-фактору і вмісту гемоглобіну. Потім вони зустрілися з терапевтом, що дав їм дозвіл на проведення процедури. А вже потім сама процедура здачі крові, яка тривала від 10 хвилин до півтори години, залежно від того, чи здавали донори цільну кров або її окремі частини. Обов’язково перед забором крові було зроблено безкоштовно аналізи крові на СНІД, гепатит, сифіліс та інші інфекційні захворювання.

Отже, у добу поширення онкозахворювань у нашій країні потреба у донорах крові та її компонентів невпинно зростає. За рекомендацією Всесвітньої організації охорони здоров’я для того, щоб країна була достатньо забезпечена донорською кров’ю та її компонентами, необхідно мінімум 30-40 донорів на тисячу населення. В Житомирській області минулого року на тисячу населення було тільки 16 донорів. Це означає, що проведення таких акцій є дуже важливим. Житомирським обласним центром крові висловлено подяку студентам гірничо-екологічного факультету, а також організаторам акції: Кірейцевій Ганні Вікторівні і Камських Тетяні Євгенівні на чолі з деканом ГЕФ Котенком Володимиром Володимировичем за проведення такої необхідної для країни акції.

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС

Shares

26 квітня 1986 відбулася одна з найбільших аварій на атомних електростанціях – аварія на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС). 10 листопада 2006 Указом Президента України № 945/200614 була заснована пам’ятна дата – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який щорічно відзначається 14 грудня.

30 листопада 1986 було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, а 14 декабря в газеті «Правда» було надруковано повідомлення про те, що держкомісією був прийнятий в експлуатацію комплекс захисних споруд.

Фахівці, які вважають 14 грудня своїм святом, вже давно називають цей день Днем ліквідатора. Ще в 1986 році учасники ліквідації зібралися разом, щоб відзначити свою першу перемогу. У 1994 році громадські організації чорнобильців України звернулися з листом до керівників держави, в якому запропонували заснувати в календарі день учасників ліквідації чорнобильської катастрофи. Тоді офіційне рішення не було прийнято, але ліквідатори самостійно почали відзначати цю дату.

Пізніше святкування було офіційно дозволено, від різних силових структур виділявся почесна варта, покладалися вінки від керівників держави, іноземних посольств і громадських організацій, але було відсутнє визнання цього дня на державному рівні.

Додання державного статусу Дню ліквідатора ще раз нагадує суспільству про проблеми ліквідаторів-чорнобильців, найважливіша з яких – недостатній для нормального життя розмір пенсії. Напряму з цією проблемою пов’язана й інша – проблема статусу ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Тільки перші 5 тисяч чоловік з тих, хто ліквідовував аварію, офіційно стали називатися ліквідаторами, отримавши відповідні посвідчення. З 1992 року всім іншим видавали «скориночки» потерпілих від чорнобильської катастрофи.

Незважаючи на всі труднощі і проблеми, самі ліквідатори називають 14 грудня святом. У ліквідації катастрофи на ЧАЕС брали участь більше 650 тисяч чоловік зі всього Радянського Союзу, з яких більше половини були жителями Української РСР.

За роки, що минули, ми всі пройшли складний шлях усвідомлення і переосмислення того величезного комплексу проблем, який пов’язаний з використанням високих і, нерідко, небезпечних технологій. Незмінним залишається лише одне – найглибша повага до людей, які закрили собою світ від атомного лиха, що вирвалося зі зруйнованого четвертого блоку ЧАЕС.

Їхній подвиг неможливо переоцінити – як не можна переоцінити  значення того, що вони зробили. Їхній героїзм, патріотизм і професійна майстерність перевірені часом. Ми не маємо права забувати про самопожертву ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які пройшли через усі кола ядерного пекла. Багато з цих людей не дожили до теперішніх днів, задля збереження життя і здоров’я майбутніх поколінь.

Вшановуючи учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблих героїв і віддаємо данину пошани всім ліквідаторам аварії, які, рятуючи   українців, а також народи інших країн від ядерної небезпеки, жертвували найдорожчим – своїм здоров’ям і життям.

Хай залишиться у минулому й ніколи не повториться жах чорнобильської катастрофи.

А пам’ять про ті події навчить нас цінувати мир, спокій і процвітання

Інтернет-посилання:

Інформація підготовлена бібліографічним відділом бібліотеки ЖДТУ

/** * */