07 грудня 2020 року, під час онлайн-зустрічі студенти групи ЕО-40 гірничо-екологічного факультету разом з куратором Вікторією Мельник мали змогу дізнатися про олійний живопис художниці Катерини Білокур, який слугує внутрішнім поєднанням між об’єктом зображення, способом зображення, зображальною площиною та фарбами.
Виявлення цих зв’язків дало змогу простежити джерела творчості Катерини Білокур в українській вишивці та ткацтві, у народній традиції, що сягає своїми коренями глибокої архаїки.
Білокур Катерина Василівна (1900-1961) – українська художниця, майстриня народного декоративного живопису, представниця «наївного мистецтва».
Живопис Білокур – це «вишивка» олійними фарбами на полотні. Українська, та й не лише українська, народна вишивка вінчає собою весь процес вироблення тканини, наче розкриває властивість, внутрішню ідею полотна.
Катерина Василівна, за власним визнанням в автобіографії, «тіпала, микала, пряла, ткала, шила», «білила», створювала «гарні вишивки». Здебільшого Катерина Білокур малювала квіти, а також пейзажі та портрети. Улюбленими фарбами народної художниці були ультрамарин і синій кобальт.
Важливим фактом є те, що Катерина Білокур входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України. Пишаємося нашою історію та видатними постатями України!
