Автор: Уолкер Чан

Сьогодні, 27 січня, в усьому світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, або День пам’яті жертв нацизму. За загальними оцінками, жертвами масового знищення євреїв під час Другої світової війни, разом із чотирма з половиною мільйонами дорослих, стали півтора мільйони дітей.Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту відзначається щорічно 27 січня із 2005 р. за рішенням Генеральної Асамблеї ООН. У прийнятій тоді резолюції ООН йшлося про неприпустимість заперечення Голокосту як історичної події, а також містився заклик розвивати освітні програми про геноцид і охороняти як історичні пам’ятники місця, де скоювалися масові вбивства євреїв.

Міжнародне співтовариство “беззастережно засуджує всі прояви релігійної нетерпимості, підбурювання, переслідування або насильства щодо окремих осіб або громад, зумовлені етнічним походженням або релігійними віруваннями, де б вони не мали місце”, – йдеться в тексті резолюції. Справжні і майбутні покоління не повинні забувати уроків наших загальнолюдських і настільки трагічних катастроф, інакше може виникнути дуже високий ризик повторення подібних моментів у майбутньому.

“Трагедія Голокосту – це урок для всього людства, застереження про небезпеку поширення ксенофобії, упередженого ставлення до представників інших народів і культур”, – заявив Президент України Віктор Янукович у зверненні з нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту.

Янукович пообіцяв “робити все, щоб в нашій державі й надалі панувала атмосфера толерантності, взаєморозуміння та злагоди”. “Вшановуючи пам’ять безневинних жертв, ми повинні бути рішучими в боротьбі з будь-якими спробами відродження тоталітарних ідеологій, проявами нетерпимості на етнічному ґрунті”, – резюмував Президент.

Нагадаємо, саме 27 січня 1945 р., 68 років тому, радянська армія звільнила нацистський табір смерті в Польщі Аушвіц-Біркенау, або Освенцим. Це був найбільший концтабір Третього рейху. Він був створений у 1942 р. і знаходився на території окупованої Польщі, в 70 кілометрах від Кракова, навколо нього були обладнані ще 45 таборів для масового знищення людей.

Скільки в’язнів загинуло від катувань на цій “фабриці смерті”, достовірно не відомо й досі. За різними оцінками, жертвами нацистів стали від 1,5 до 2 мільйонів осіб, громадяни двох десятків країн світу. Значна частина з них – євреї. Коли війна закінчилася, союзники прийняли рішення залишити табір у недоторканності як нагадування про страшні знущання над людиною.

Верховна Рада України прийняла постанову про щорічне вшанування дня пам’яті жертв Голокосту 5 липня 2011 р. У 2012 р. Україна вперше на державному рівні відзначила Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. При цьому Президент Віктор Янукович закликав до недопущення в Україні будь-яких проявів антисемітизму, ксенофобії та расизму.

Тільки в Бабиному Яру в Києві під час німецької окупації, за оцінками істориків, було розстріляно від 100 до більш ніж 150 тис. чоловік: євреїв, циган, а також радянських військовополонених. Врятувалися з Бабиного Яру тільки 29 чоловік.

За різними даними, в Україні за роки німецької окупації (1941-1944 рр.) загинуло від 1,2 до 1,4 млн євреїв (більше половини всіх знищених євреїв СРСР). Відомі більше двох сотень місць масового убивства євреїв, найвідоміші з яких – Бабин Яр у Києві, Янівський табір у Львові, Дробицький Яр поблизу Харкова, Жандармська Балка у Дніпропетровську.

У цей день, День скорботи і пам’яті, ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повторитися! Будемо пам’ятати…

Інформацію підготовлено бібліографічним відділом бібліотеки ЖДТУ

22 січня 2014 року в Україні відзначається 95-та річниця ухвалення Універсалу Директорії про Злуку Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки в єдину державу. Ця подія увійшла в історію як  День Соборності України, що уособлює віковічні прагнення нашого народу до об’єднаності, цілісності та неподільності.

На початку січня 1919 року Українська Народна Рада прийняла ухвалу про злуку ЗУНР з УНР в єдину державу. Директорія і Рада Народних Міністрів призначили урочисте святкування об’єднання УНР і ЗУНР на 22 січня, бо вказаний день збігався з річницею історичного IV Універсалу Центральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалась самостійною, незалежною державою. Показово, що обрано було надзвичайно важливу з точки зору державотворення дату.

24 січня 1919 року було ухвалено закон про святкування 22 січня як Дня проголошення самостійності України. З січня 1999 року цей день офіційно відзначався як День  Соборності України, з грудня 2011 року згідно з Указом Президента України Віктора Януковича – святкується як День Соборності та Свободи України.

Незважаючи на поразку визвольних змагань 1917-1921 рр., Акт злуки 22 січня 1919 р. – подія величезного історичного значення.   Упродовж наступних десятиліть він виступав визначальним чинником національної консолідації та виявом прагнення нашого народу до національного й духовного єднання.

День Соборності — це нагадування про те, що сила нашої держави — в єдності українських земель. А поразка Української Народної Республіки нагадують сьогоднішньому українському суспільству про його роль у формуванні якісної і вольової політичної еліти, здатної гідно відповідати на геополітичні виклики, які стоять перед сучасною Україною.

Інформацію підготовлено бібліографічним відділом бібліотеки ЖДТУ