А ми продовжуємо відзначати Дні науки в Україні! День науки – це свято не тільки науковців, але кожного, хто колись брався до книги чи заглядав у нетрі Інтернету, пізнаючи щось нове!
Процитуємо оду Михайла Ломоносова (переклад українською наш):
Науки юнаків плекають,
Розраду старшим подають,
Життя щасливе прикрашають,
А у нещасті бережуть;
В домашніх труднощах розрада
В далеких мандрах не завада.
Вчення у вжитку всюди там:
Серед народів та в пустелі,
У шумі міста й сам на сам,
Солодкі в спокої, поміч трудам.
Складемо своєрідну наукову абетку. Яка пригодиться всім, не залежно від походження, віку, релігійних поглядів, освіти та виховання. Вперед!
НАУКОВА АБЕТКА до Дня науки від кафедри туризму та готельно-ресторанної справи Житомирської політехніки:
А | АБРАКАДАБРА
Є кілька версій походження цього слова: від латинського abracadabra – заклинання, від грецького Αβραξος – назва божества і давньоєврейського дабар – слово. А означає воно незрозумілий набір слів, безглуздя, нісенітниця. І справді, трапляється, що мовлене чи писане науковцями скидається на абсолютний абсурд, який важко збагнути, а то й навіть повторити з першого разу. Але тільки не для наших дорогих абітурієнтів! До речі, ще одне слово на літеру «А»! АБІТУРІЄНТ – від латинського abituriens (abiturientis) – той, що збирається йти! Йти у світ науки і знань до вишу. Широкого і гладенького вам шляху, абітурієнти! І нас не забувайте у Житомирській політехніці. #ЦеЖ_Політехніка |
Б | БУМ
Скажете, не до науки то слово? А швидше нагадує постріли, удари дзвона, барабана. Чи якісь акції у супермаркеті? Або ж галас, пожвавлення навколо чого-небудь. А в науці знаєте, якого галасу можна натворити своїми відкриттями, або псевдовідкриттями!? А ще трапляється, коли хтось ні бум-бу́м у чомусь, а таки пнеться до науки. |
В | На літеру «В», думаєте, будемо про відкриття та винаходи в абетці читати. А от і ні! Тому що відкривати Америку уже пізно, за нас це давно зроблено. Та й марнувати зусилля і гайнувати час на винахід велосипеда не будемо.
Наше слово ВІДСЕБЕНЬКИ. Кожен науковець у своїх дослідженнях фактично править відсебеньки, тобто чинить щось самостійно і самовільно, проводить дослідження на власний розсуд, доводить щось своє, особливе, яке потім називає урочисто науковою новизною. |
Г | ГЕНІЙ
Він буває добрий, а буває злий. Чули про таке? Добрий благотворно впливає на кого-небудь, приносить користь комусь. А інший – навпаки. Загалом геніальність – то найвища ступінь обдарованості, таланту. Тішимося зустрічі з добрими геніями від науки. Пишаймося бути їхніми сучасниками. Надихаймося від них. Але не забуваймо, що натхнення приходить лише під час праці, а не магічним шляхом навіювання. |
Ґ | ҐРУНТ
Ви подумали, що запросимо вас город копати, бо ще бульбу не встигли посадити? А от і ні! Ґрунт – цілком слово, що пасує до наукової абетки. Ось, наприклад, готувати (підготовляти) ґрунт для кого / чого, означає: створювати необхідні умови для когось / чогось, для здійснення чого-небудь. Науковці радісно звітують: підготували ґрунт для майбутніх досліджень! А ще науковцям доводиться зондувати ґрунт. Тобто, попередньо розвідувати, з’ясовувати щось. І звичайно ж для проведення своїх досліджень потрібно мати міцний ґрунт під ногами. Тобто почувати себе твердо, впевнено, незалежно! |
Д | ДОВІДНИК
Справжній науковець – то таки ходя́чий дові́дник. Він має різнобічні знання і може завжди відповісти на будь-яке питання. Дивовижна пам’ять! |
Е | ЕЗОПІВСЬКА МОВА
Це такий собі замаскований спосіб висловлення думок з натяками і недомовками. Буває й досі науковцям доводиться послуговуватися такою мовою та брати приклад із відомого байкаря. Або ж принаймні дослухатися до його думки. Та й широкому загалу відомі вислови Езопа, як-от приміром: справжній друг пізнається в біді. |
Є | ЄДНІСТЬ
Так, для справжніх науковців це характерно! Між них існує зв’язок, згуртованість у наукові спільноти, наукові школи. Які здатні жити не хлібом єдиним. І окрім матеріальних, мають багаті духовні інтереси. |
Ж | ЖІНКА-НАУКОВЕЦЬ
Є «бородатий» анекдот про жінок-вчених. Мовляв, це – як морська свинка: і не свинка, і не морська. Тому замінимо поняття жінка-вчений на більш сучасне – емансіпе. Це ті жінки-вчені, які усе можуть самі. І викликають своєю незалежністю повагу в представників сильної статі наукового світу. |
З | ЗДОРОВИЙ ГЛУЗД
Це тверезе розуміння, сприймання чого-небудь, розважливість. І для науковців без цього ніяк! Бо ж треба добрати толку в своїх наукових пошуках, додуматися до чого-небудь, зробити певний висновок. |
І | ІНТЕЛІГЕНЦІЯ
Походить термін від латинського intelligens (intelligentis) – знавець, фахівець, обізнаний, тямущий, розсудливий. Це не лише науковці, а цілий соціальний прошарок, що складається з осіб, професійно зайнятих розумовою працею (діячі науки й мистецтва, інженери, вчителі, лікарі). Їм характерні освіченість, культурність, розумова розвиненість. Ех, одні компліменти! |
Ї | ЇХАТИ
Запитаєте, куди їхати? Та ось частенько доводиться їхати по науку до когось, або кудись. Мандрувати на різні наукові конференції, семінари. На місці не доводиться сидіти науковцю. Навіть у пору розвитку різних онлайн-засобів. Запозичувати, переймати досвід їдуть науковці в усі куточки світу. А буває, що не сам науковець їде, а у нього «дах їде»… Бо доводиться недоспати ночей, недоїсти шматка хліба. Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому, поки працюєш. |
Й | ЙОТА
То літера грецького алфавіту, дев’ята за порядком, найменша за розміром, яка позначає звук “і”. А ще означає у переносному значенні це слово дуже маленьку, мізерну частинку чогось; крихту. І здавалося би ті дослідження, які проводить кожен науковець, якими б цікавими вони не були, ані на йоту не змінюють нічого в цьому світі. Але крапля камінь точить! |
К | КЕБЕТА (для тих, хто знайомий з львівською говіркою не плутати з кобітою; про кобіт було уже вище, на літеру «Ж»).
Мати кебету – бути розумним, здібним, кмітливим! Згадаймо слова Кобзаря. Чи так, батьку-отамане? Чи гарно співаю? Ех, якби то!.. Та що й казать? Кебети не маю (Т. Шевченко) А науковці – усі мають! |
Л | ЛІПОТА, вона ж краса – це теж наука! Яку ми осягаємо щоденно, здійснюючи важливі відкриття. Задумайтеся, що було вашим останнім beauty-відкриттям? |
М | МУКА
Це страждання, зумовлені фізичними болями, духовними переживаннями тощо. Не даремно ж народна мудрість гласить: нема муки без науки. |
Н | НАВПОМАЦКИ
Що то значить? Пробували колись іти навпомацки? Ось так і науковцям доводиться приймати рішення, робити що-небудь, не маючи ще точних знань, не знаючи твердо чого-небудь. І скажемо вам по-секрету: наполегливо навпомацки здійснюється більшість винаходів. |
О | ОКУЛЯРИ
Хто не знає цього оптичного приладу з двох скелець на дужках, який використовують при вадах зору або для захисту очей від яскравого світла та механічних ушкоджень? І як собі можна уявити справжнього науковця без цього атрибуту на носі? Правда, ще бувають інші «окуляри» – синяки під очима. І це трапляється з науковцями, якщо вчасно спати не лягають, а засиджуються за своїми науковими працями допізна. Що заборонено науковцям категорично? Дивитися на світ крізь рожеві окуляри, оскільки тоді не будеш помічати вад, недоліків у чомусь, станеш ідеалізувати щось. Також табу накладається на те, щоб споглядати світ крізь темні окуляри. Бо тоді будеш бачити тільки негативне. |
П | ПЛАГІАТ
Один із найстрашніших гріхів, якого не може допустити науковець. Це привласнення авторства на чужий твір науки, або на чуже відкриття, винахід чи раціоналізаторську пропозицію, а також використання у своїх працях чужого твору без посилання на автора. Ніколи не робіть такого! |
Р | РОМАНТИКА
Ох, скільки її у науці! Наука – це незвичайність, казковість, що викликає до себе емоційне, піднесене ставлення. Це героїка, піднесення! Це і боротьба, і праця! А які романтичні твори буває виходять з-під пера науковців! М-м-м! Зачитаєшся! |
С | СВІТЛО
Якщо читати підручники з фізики, то світлом називається промениста енергія, що випромінюється яким-небудь тілом, сприймається зором і робить видимим навколишнє. А якщо коротко, то наука робить ясним все довкола, є символом істини, радості та щастя! Вона – як вогник, що здатний вивести з темноти на ясен світ. Ось як сказав народ: наука в ліс не веде, а з лісу виводить. |
Т | ТВІР
Це продукт творчої діяльності людини. І в науці також творять! А творчість в науці ще й викликає запальні суперечки,— одні не згоджуються з автором, інші співають йому дифірамби. |
У | УЧИТИСЯ
Не дивуйтеся! Учи́тися уму́-ро́зуму, набувати досвіду, уміння, знань науковцям доводиться усеньке їхнє життя! Бо чоловік на те й родився, щоб весь вік, скільки живе, розуму вчився! |
Ф | ФІЛОСОФІЯ
Від грецької – любов до мудрості. Наука про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства та мислення. Мати усіх наук. Ох і полюбляють науковці розводити філософію у своїх розмовах, міркуваннях, вміють мудрувати. |
Х | ХМАРА
Ні, це не лише про вчених, які працюють у сфері метеорології та кліматології й мають справу з цим скупченням краплин води, кристаликів льоду та їхньої суміші в атмосфері у вигляді суцільної маси світлого або темного кольору, що несе дощ, град, сніг. Це про всіх науковців! Бо який же науковець хоч раз у своїх мріях не витав у хмарах? А по-науковому кажуть – в емпіреях. Буває, що так складається життя, що реальність сприймається нереальною, наївно хочеться десь у небесах політати. Особливо тоді, коли немає у кого питати поради щодо того, як бути далі у своїх наукових пошуках. Хоча, можливо, саме ті, хто витав у тих високих сферах та ширяли думкою у позахмарному просторі й здійснили найбільші у світі наукові відкриття? Хто зна, хто зна… |
Ц | ЦІННІСТЬ
Це те, що має певну матеріальну або духовну вартість. Що переважує для науковця. Матеріальне чи духовне? Насамперед скажемо: для справжнього науковця є важливим і значущим те, чим він займається не залежно від вираженої в грошах вартості. Хотілося би, щоб про кожного науковця можна було сказати: купається в золоті, в розкошах. Дехто наївно думає, що в сфері наукової діяльності та освіти усі ко́зи в зо́лоті. Та реальність інша. Зате про істинного науковця промовляють так: він – на вагу золота! Правда, в обміннику чи ломбарді, ніхто такої мінової операції не здійснить. Але ж приємно, що є ті, які мають першорядне значення, слово яких має велику цінність, надзвичайно важливі здобутки яких подякою відзначені. Бо не так легко і швидко можна підготувати такого фахівця. |
Ч | ЧЕСТЬ
Це про науковців. Бо саме їм випала висока честь бути причетними до досліджень. Вони виявилися гідними виконувати, здійснювати наукові пошуки, а це є відповідальне, почесне, дуже важливе суспільне завдання. |
Ш | ШКОЛА
Походить від латинської та грецької – вчена бесіда, навчальне заняття. Має кілька значень це слово. А в науці є таке: напрям у науці, побудований на основі загальних принципів, спільних поглядів, традицій тощо. З гордістю проголошують молоді науковці: «Я належу до наукової школи професора такого-то (чи кафедри такої-то)!» |
Щ | ЩАСЛИВИЙ
Наука – то заняття для щасливих. Наука покликана зробити світ щасливим. Чи кожен науковець щасливий, везучий, удачливий? Чи про кожного кажуть: народився під щасливою зіркою? Й то ціла наука – зробити себе і світ щасливими! Ось, напевно, головне, чого мають досягнути науковці за життя. |
Ю | ЮВЕНІЛЬНИЙ
Перекладемо українською: юнацький, юний, молодий; такий, що не досяг зрілого віку, статево незрілий. Ювенільність властива науковому світові. Це таке прагнення деяких представників наукового світу до омолодження. Бо треба ж так любити свою сферу діяльності, щоб не хотіти залишати свій робочий плацдарм якомога довше! Вічно молоді! А є ще молоди́й, та ра́нній. Не за віком досвідчені, знаючі, здібні. Їх іменують молодими науковцями. Як правило, вікову межу ставлять до 35 років. |
Я | ЯЗИК
Є вираз: лепетли́вий на язи́к. Той, який любить багато говорити; балакучий, язикатий. А зневажливо висловлюються: мозо́лити свій язи́к. Тобто говорити багато зайвого, несуттєвого, базікати. Але трапляються таки талановиті люди – кле́пані на язи́к! Здатні дотепно і влучно говорити. І саме їм місце в науці! |
Кафедра туризму та готельно-ресторанної справи