Виставка “Чеські героїні” у Житомирській політехніці

У Державному університеті “Житомирська політехніка” в співпраці з Чеським центром, Київ та Житомирською спілкою волинських чехів організовано виставку “Чеські героїні”.

Ема Дестінова (1878 – 1930)

Всесвітньо відома оперна співачка (сопрано), яка виступала на сценах у Берліні, Лондоні, Відні й Парижі, а в нью-йоркській «Метрополітен – опері» заспівала в незабутньому дуеті з видатним Енріко Крузо.

Аліце Масарикова (1879 – 1966)

Дочка першого чехословацького президента Томаша Масарика і одна з перших жінок із вищою освітою в Чехії, працювала над інноваціями в соціальній сфері та в охороні здоров’я. 1919 року заснувала Чехословацький червоний хрест і стала його першою очільницею. Після комуністичного перевороту 1948 року емігрувала, жила в США.

Гана Подольська (1880 – 1972)

Модельєрка і власниця знаменитого празького салону одягу, який у тридцятих і сорокових роках минулого століття став взірцем для всіх подібних закладів Чехії. Вона влаштувала перші модні покази, для яких набирала перших професійних манекенниць. Її вигадливі вбрання вдягали тогочасні чеські зірки екрану та інші відомі люди.

Марія Єріца (1887 – 1982)

Всесвітньо відома оперна співачка (сопрано), яка після ангажементу у Відні виступала в 1921 – 1932 роках у «Метрополітен – опері» в Нью-Йорку. За надзвичайно сильний голос її називали «Моравським громом»

В’єра Хитілова (1929 – 2014)

Режисерка, ключова представниця чехословацької «Нової хвилі» покоління режисерів, які почали працювати в 60-х роках минулого століття та звернулися до нових тем і художніх засобів. У своїх фільмах Хитілова критикувала тодішнє суспільство. Вже після Оксамитової революції 1989 року вона отримала низку міжнародних нагород.

Елішка Юнкова (1900 – 1994)

Перша чеська автогонщиця, яка в 1928 році на своєму автомобілі «Bugatti» взяла участь в одних із найважчих перегонів світу, «Targa Florio» в Сицилії, де посіла п’яте місце. Після трагічної смерті свого чоловіка, Ченєка Юнека, припинила активно займатися перегонами, натомість сприяли організації автоспорту, наприклад, будівництву Автодрому імені Масарика в Брні.

Марія Тереза (1717 – 1780)

Чеська і угорська королева, австрійська ерцгерцогиня, єдина в історії жінка, яка керувала габсбурзькою монархією. Її просвітницькі реформи, до яких належало запровадження обов’язкового навчання в школах, а також визначення й уніфікація єдиних мір і ваг, неабияк посприяли на життя громадян протягом кількох наступних століть.

Божена Нємцова (1820 – 1862)

Письменниця, збирачка казок та іншого фольклору, авторка повісті «Бабуся», що й сьогодні належить до ключових творів чеської літератури. Була однією з перших жінок-активісток, які своїми вільнодумством і незалежністю стали зразками для наступних поколінь.

Даґмар Шімкова (1929 – 1995)

Політична ув’язнена, засуджена за зневагу до комуністичних лідерів та переховування дезертирів. Пізніше вона брала участь у заснуванні Клубу 231, що об’єднав жертв комуністичних політичних процесів 1950-х років. Після еміграції до Австралії активно долучилася до руху Amnesty International.

Божена Гаусерова (1914 – 2009)

Шпигунка, служила в армії США. Під час операції «Квашена капуста» 1944 року організувала інфільтрацію до гітлерівських військ німецьких полонених, захоплених в Італії. За свою відвагу отримала одну з найбільших американських нагород – Бронзову зірку.

Меда Младкова (1919)

Колеціонерка, меценатка, засновниця празького Музею «Кампа», в якому зберігається її велика колекція сучасного центральноєвропейського мистецтва. Після комуністичного перевороту в 1948 році залишилась жити закордоном, де зустрічалась із емігрантами з чеської інтелектуальної та мистецької еліти. З п’ятдесятих років минулого століття активно почала збирати твори знаменитого на весь світ художника чеського походження Франтішека Купки.

Мілада Горакова (1901 – 1950)

Юристка і помітна представниця чеського жіночого руху. Будучи депутаткою від Чехословацької народно – соціалістичної партії, з 1946 року виступала проти комуністичного уряду, і через це в 1950 році її засудили на сфабрикованому політичному процесі за нібито зраду батьківщини та невдовзі розстріляли.

Мадлен Олбрайт (1937)

Американка чеського походження, після комуністичного перевороту в 1948 році разом із родиною емігрувала до США. Перша жінка, яка стала Державною секретаркою Сполучених Штатів Америки (1993 – 1997). Завдяки її дипломатичній активності Чеська Республіка в 1999 році ввійшла до НАТО.

Даґмар Скалова (1912 – 2002)

Очільниця скаутів, після приходу до влади Комуністичної партії у 1948 році приєдналася до антитоталітарного опору. Під час допиту вона трималася відважно і врятувала багатьох скаутів від переслідувань. У 1949 – 1965 роках була ув’язнена з політичних мотивів.

Марта Кубішова (1942)

Успішна співачка, одна з активних підписанток «Хартії 77», громадської ініціативи, що критикували комуністичний режим за порушення основних людських та громадянських прав. Її пісня «Молитва за Марту» стала симоволом протесту проти вторгнення військ Варшавського договору до Чехословаччини у серпні 1968 року.

Ольґа Гавлова (1936 – 1996)

Дружина Вацлава Гавела, першого глави держави після падіння комуністичного режиму. Гавлова заснувала доброчинну організацію «Вибір доброї волі» – Фонд Ольґи Гавлової». За комуністичної доби вона була організаторкою серії зустрічей з дисидентами і стала головною адресаткою книги «Лист до Ольґи», де було опубліковано листи, які Вацлав Гавел писав до неї з в’язниці.

Анні Ондра (1902 – 1987)

Акторка, зірка чеських, німецьких та австрійських екранів. Світову славу здобула завдяки двом фільмам режисера Альфреда Гічкока. Ондракова з чоловіком, німецьким боксером Максом Шмелінгом, були популярною «медійною» парою.