День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС

26 квітня 1986 відбулася одна з найбільших аварій на атомних електростанціях – аварія на Чорнобильській АЕС (ЧАЕС). 10 листопада 2006 Указом Президента України № 945/200614 була заснована пам’ятна дата – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який щорічно відзначається 14 грудня.

30 листопада 1986 було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, а 14 декабря в газеті «Правда» було надруковано повідомлення про те, що держкомісією був прийнятий в експлуатацію комплекс захисних споруд.

Фахівці, які вважають 14 грудня своїм святом, вже давно називають цей день Днем ліквідатора. Ще в 1986 році учасники ліквідації зібралися разом, щоб відзначити свою першу перемогу. У 1994 році громадські організації чорнобильців України звернулися з листом до керівників держави, в якому запропонували заснувати в календарі день учасників ліквідації чорнобильської катастрофи. Тоді офіційне рішення не було прийнято, але ліквідатори самостійно почали відзначати цю дату.

Пізніше святкування було офіційно дозволено, від різних силових структур виділявся почесна варта, покладалися вінки від керівників держави, іноземних посольств і громадських організацій, але було відсутнє визнання цього дня на державному рівні.

Додання державного статусу Дню ліквідатора ще раз нагадує суспільству про проблеми ліквідаторів-чорнобильців, найважливіша з яких – недостатній для нормального життя розмір пенсії. Напряму з цією проблемою пов’язана й інша – проблема статусу ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Тільки перші 5 тисяч чоловік з тих, хто ліквідовував аварію, офіційно стали називатися ліквідаторами, отримавши відповідні посвідчення. З 1992 року всім іншим видавали «скориночки» потерпілих від чорнобильської катастрофи.

Незважаючи на всі труднощі і проблеми, самі ліквідатори називають 14 грудня святом. У ліквідації катастрофи на ЧАЕС брали участь більше 650 тисяч чоловік зі всього Радянського Союзу, з яких більше половини були жителями Української РСР.

За роки, що минули, ми всі пройшли складний шлях усвідомлення і переосмислення того величезного комплексу проблем, який пов’язаний з використанням високих і, нерідко, небезпечних технологій. Незмінним залишається лише одне – найглибша повага до людей, які закрили собою світ від атомного лиха, що вирвалося зі зруйнованого четвертого блоку ЧАЕС.

Їхній подвиг неможливо переоцінити – як не можна переоцінити  значення того, що вони зробили. Їхній героїзм, патріотизм і професійна майстерність перевірені часом. Ми не маємо права забувати про самопожертву ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які пройшли через усі кола ядерного пекла. Багато з цих людей не дожили до теперішніх днів, задля збереження життя і здоров’я майбутніх поколінь.

Вшановуючи учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблих героїв і віддаємо данину пошани всім ліквідаторам аварії, які, рятуючи   українців, а також народи інших країн від ядерної небезпеки, жертвували найдорожчим – своїм здоров’ям і життям.

Хай залишиться у минулому й ніколи не повториться жах чорнобильської катастрофи.

А пам’ять про ті події навчить нас цінувати мир, спокій і процвітання

Інтернет-посилання:

Інформація підготовлена бібліографічним відділом бібліотеки ЖДТУ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *