Категорія: Різне

Вітаємо Вас з 9 Травня!

Ніхто не забутий, ніщо не забуто…кожен травень мільйони людей чують ці слова та пропускають їх крізь своє серце. Але з кожним роком молоде покоління  змінює ставлення до цього свята.

Того дня коли почалась війна, люди йшли на фронт не за Сталіна, не за режим, не за побудову комунізму, а за те що було в них з народження, яке увібралося з молоком матері…ЗА БАТЬКІВЩИНУ! Земля тоді витерпіла сотні смертей, боїв, криків та плачів…сотні нечуваних мук. Війна навчила людей бути разом, цінити кожну мить прожитого, що в наш час вже втрачає вагомість. Зараз важко судити про те, що було подолано тими вояками та їх сім’ями, хіба що зі слів тих, хто залишилися з нами –ветеранів. Це почесне звання мають тисячі, через пару років сотні, а вже потім безжальний час нам взагалі не залишить можливість подякувати цим героям…вони підуть до товаришів. Дуже важливо усвідомлювати це не тільки державі, тобто надавати їм допомогу та захист, але й кожному пересічному громадянину. Усвідомлювати те, що треба говорити дякую за це чисте і блакитне небо не тільки Богові, а і тим людям, що поклали своє життя за мир та спокій в далеких 40-х роках…

Ставлення до Великої Вітчизняної Війни з часом переростає не в потребу і не у відчуття чогось, що треба пам’ятати, а у формальність. Наче віддайте дань і вільні… Хотілося б, щоб це була внутрішня потреба –піти до вічного вогню, допомогти ветерану, згадати ті часи і замислитися. Звичайно неможливо цей процес нав’язати чи всилити, але достатньо просто пояснювати з малечу такі речі і буде результат…На такий подвиг теперішні юнаки, навряд чи зважаться. Адже від таких подій, що відбувалися протягом 1941-1945 рр., ніхто не застрахований, ніхто не має гарантій. Варто задуматися, що в наш час є пріоритетним!

Сьогодні чисте небо, цвіте бузок, життя повністю закохане у весну…але пам’ятаймо, що цей вже 67-й травневий настрій нам подарували людські серця, що так само прагнули дивитися на чисте мрійливе небо…

Визволення Житомира

Влітку 1943 року, після битви на Курській дузі, відбувся корінний перелом у ході Другої світової війни. Радянські війська стрімко просувалися на захід. У вересні—жовтні 1943 року Червона Армія форсувала Дніпро, а 6 листопада визволила Київ. В ході Київської наступальної операції війська 1-го Українського фронту вступили на землю Житомирщини. Ставка Верховного Головнокомандування поставила перед командувачем фронту М. Ф. Ватутіним завдання якомога швидше оволодіти Житомиром — опорним пунктом оборони противника. Наступ на житомирському напрямку здійснювали 23-й стрілецький корпус генерал-майора М. В. Чувакова. кінно-механізована група в складі 1-го Гвардійського кавалерійського корпусу генерал-лейтенанта В. К. Баранова та 5-го Гвардійського танкового корпусу генерал-лейтенанта О. Г. Кравченка.

Бої на ближніх підступах до Житомира розгорнулися в ніч на 12 листопада 1943 року. Завдяки вмілому обхідному маневру радянським військам вдалося уникнути вуличних боїв. Це значно зменшило втрати серед особового складу та цивільного населення, зберегло місто від зайвих руйнувань. Кидаючи озброєння та техніку гітлерівці почали пробиватися з оточення в напрямку на Чуднів та Бердичів. До 23-і години 12 листопада місто було повністю очищено від противника. Наступ радянських військ був настільки стрімким і несподіваним, що німці, тікаючи у паніці, залишили на станції Житомир численні склади з продовольством, військовим спорядженням, цистерни із спиртом. Військовим частинам та з’єднанням, які особливо відзначалися в боях за визволення міста, наказом ставки Верховного головнокомандування було присвоєно почесне найменування «Житомирських». На їх честь 13 листопада 1943 року в Москві було дано салют 20-ма артилерійськими залпами з 224-х гармат.

9 травня 2012 року Житомир святкуватиме День Перемоги по особливому.

Перша частина святкування, як заведено, буде проводитись на площі Перемоги та біля Монументу Слави, а друга половина свята зосередиться на території ТРЦ «Глобала UA».

Вперше в Житомирі буде проведена масштабна тематична виставка військової техніки, яка працюватиме з 8.00 і до 22.00. Біля кожного експонату знаходитиметься кваліфікований інструктор, який зможе продемонструвати техніку, відповісти на всі запитання. Діти та всі охочі матимуть змогу не лише оглянути представлену техніку здалеку, а й заглянути всередину. Крім виставки військової техніки, в програмі святкування Дня Перемоги заплановано безліч інших цікавих заходів, які будуть проводитись як на відкритій площадці зони для паркування, так і в приміщенні самого ТРЦ «Глобал UA». Глядачі матимуть змогу насолодитись тематичними композиціями військового оркестру та академічного театру ім.. Кочерги, переглянути показові виступи 8-го армійського корпусу стройової підготовки, рукопашного бою, виступ роти розвідників та кавалерії, а також показовий виступ парашутистів. Будуть представлені і незвичні номери, такі як виступи військових біт-боксерв та тематичний брейк-денс в камуфляжі. Протягом усього дня військові пригощатимуть житомирян солдатською кашею та іншими стравами Польової кухні.

Інформацію підготовлено бібліотекою ЖДТУ

Гарний квітневий день 1986 року розділив історію людства на «до катастрофи на ЧАЕС» та «після катастрофи на ЧАЕС». Чорний радіаційний птах пролетів над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США, Японією та Китаєм. 26 квітня назавжди вписалося чорною датою в історію нашого народу та світової спільноти.

В ніч з 25 на 26 квітня 1986 р. сталася найбільша ядерна техногенна катастрофа в світі – аварія на Чорнобильській АЕС, розташованій на півночі Київської області. Вибухнув четвертий енергоблок станції. В результаті територія в радіусі 30 кілометрів піддалася радіоактивному зараженню, від радіоактивного забруднення постраждали 19 російських регіонів загальною площею з територією майже 60 тисяч квадратних кілометрів і з населенням 2,6 мільйона чоловік, та 46,5 тисяч квадратних кілометрів території Білорусії (23% від загальної площі). Загальна площа радіаційного забруднення України склала 50 тисяч квадратних кілометрів в 12 областях.

Після аварії на четвертому енергоблоці робота електростанції була припинена через небезпечну радіаційну обстановку. Проте вже в жовтні 1986 року, після масштабних робіт з дезактивації території і споруди «саркофага», перший та другий енергоблоки були знов уведені в дію, у грудні 1987 року відновлена робота третього. У 1991 році на другому енергоблоці спалахнула пожежа, і в жовтні цього ж року реактор був повністю виведений з експлуатації. У грудні 1995 року був підписаний меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і урядами країн «великої сімки» і Комісією Європейського Союзу, згідно з яким почалася розробка програми повного закриття станції до 2000 року. 15 грудня 2000 року був назавжди зупинений реактор останнього, третього, енергоблока.

Саркофаг, побудований над четвертим енергоблоком, що вибухнув, поступово руйнується. Небезпека, в разі його обвалення, в основному визначається тим, як багато радіоактивних речовин знаходиться усередині. За офіційними даними, ця цифра досягає 95% від тієї кількості, яка була на момент аварії. Якщо ця оцінка вірна, то руйнування укриття може привести до дуже великих викидів. У березні 2004 року Європейський банк реконструкції та розвитку оголосив тендер на проектування, будівництво і введення в експлуатацію нового саркофага для ЧАЕС. Переможцем тендеру в серпні 2007 року була визнана компанія NOVARKA, спільне підприємство компаній французьких компаній Vinci Construction Grands Projets і BOUYGUES.. Планується збудувати так звану «Арку», яка накриє сучасний об’єкт «Укриття» Зараз особливої популярності набувають екскурсійні поїздки в 30 кілометрову зону.

До вашої уваги бібліотека ЖДТУ пропонує книжкову виставку до роковин Чорнобильської трагедії, яка розміщена у холі університету. Для більш повної інформації про Чорнобиль скористайтесь інтернет-ресурсами:

• Чернобыль. За секунды до катастрофы (ч.1) видео.
• Чернобыль, Припять, Чернобыльская АЭС и зона отчуждения  вся информация и новости чернобыльской зоны отчуждения и ЧАЭС, природа загрязненных территорий
• Хронология событий  Сайт города Припять

Інформацію підготовлено бібліотекою ЖДТУ

24 березня – у всьому світі відзначається Всесвітній день боротьби з туберкульозом. У цей день 128 років тому (1882) німецький мікробіолог Роберт Кох оголосив про зроблене їм відкритті мікробактерії (збудника) туберкульозу. Через 110 років, в 1993 році, Всесвітньою організацією охорони здоров`я (ВООЗ) туберкульоз був оголошений національним лихом, а 24 березня – Всесвітнім днем боротьби з цим страшним захворюванням і офіційно рекомендувала стратегію DOTS як нову стратегію боротьби з хворобою. DOTS – це стратегія проти епідемії туберкульозу, вона дозволяє виявляти і лікувати хворих, небезпечних для оточуючих. Можна вилікувати 92-95% хворих туберкульозом.

Ситуація з туберкульозу в світі та Україні

Щорічно в світі на туберкульоз захворюють 9-10 млн. чоловік (близько 60% приходиться на країни, що розвиваються), 3–4 млн. чоловік (з них 1 млн. жінок) щорічно помирають від туберкульозу.

Загальна кількість хворих на туберкульоз у світі досягає 50 – 60 млн. чоловік. Якщо ситуація щодо боротьби з туберкульозом не зміниться, то протягом найближчих 30 років можуть занедужати не менше 90 млн. чоловік і понад 30 млн. можуть померти від цього захворювання. Ось чому Всесвітня Організація Охорони Здоров’я (ВООЗ) в квітні 1993 року проголосила туберкульоз глобальною небезпекою.

З 1995 року в Україні зареєстрована епідемія туберкульозу. За 1990-2001 р.р. захворюваність всіма формами туберкульозу збільшилась у 2.14 раза, – з 32.0 до 68.6 на 100 тис. населення. За ці роки захворюваність на туберкульоз дітей збільшилась у 2.02 раза – з 4.6 до 9.3 на 100 тис. дитячого населення.

Найвищі показники захворюваності населення на туберкульоз спостерігаються у південно-східному регіоні України.

Найбільша смертність від туберкульозу у віковій групі 40-59 років (особи працездатного віку).

Як повідомили Житомир.info в обласному протитуберкульозному диспансері, в Житомирській області станом на 1.01. 2012 р. в протитуберкульозних закладах перебувають на обліку 2380 осіб, хворих на активний туберкульоз, з них 22 дитини до 14 років. Вперше в житті, встановлено діагноз туберкульозу – 978 хворим, з них дітям до 14 років – 11 чол.

ПРОГРАМА: “Зупинимо туберкульоз в Україні” за фінансової підтримки Глобального Фонду по боротьбі з СНІДом, туберкульозом та малярією.

Зниження рівня епідемії туберкульозу в Україні шляхом розширення доступу до високоякісних послуг з боротьби з цим захворюванням.

Строки реалізації: 2011-2015 рр. У 2011 році виповнилося 16 років з моменту оголошення в Україні епідемії туберкульозу. Попри те, що з 2006 року ситуація дещо стабілізувалася, туберкульоз досі залишається найбільш частою причиною смерті серед хворих на інфекційні захворювання.

Упродовж багатьох років Україна намагалася самостійно боротися з туберкульозом, проте через недостатнє фінансування та контроль лікування, проблема так і не була вирішена. Розуміючи, що завдання не вдається вирішити самостійно, Україна з 2006 року тричі подавала заявку на отримання гранту Глобального фонду по боротьбі зі СНІДом, туберкульозом та малярією (далі – ГФ) [1], і тричі отримувала відмову. Причини – непрозорість процедур, загальна недовіра до країни, ситуації з впровадженням контрольованого лікування, оподаткування гранту ГФ та ін.

Остання (успішна) заявка від нашої країни була подана на розгляд ГФ у 2009 році. Саме тоді було оголошено про початок 9-го раунду видачі грантів ГФ. Згідно з поданими документами, Україна просила виділення $103, 5 млн. строком на п’ять років. Ініціаторами цієї заявки виступили Фонд Рината Ахметова «Розвиток України» та Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ). У березні 2010 року ГФ погодився виділити Україні кошти на боротьбу з туберкульозом. А 10 грудня 2010 року ГФ офіційно підписав Грантову угоду з Україною.

Загальний бюджет Програми після узгодження з ГФ склав – $94 862 399

• Перший рік – $16 475 244
• Другий рік – $13 184 070
• Разом на першу фазу – $29 659 314 (2011-2012 рр.)
• Разом на другу фазу – $65 203 085 (2013 -2015 рр.)

Основним реципієнтом (одержувачем) гранту є Благодійний фонд “Розвиток України”. Цей вибір не випадковий, адже Фонд має великий досвід боротьби з туберкульозом, як на регіональному, так і на національному рівні. Саме Фонд став основною ланкою, яка об’єднала усіх учасників процесу: МОЗ, міжнародні та громадські організації, медичні установи і пенітенціарну систему. А це, у свою чергу, забезпечило якісну заявку України та отримання коштів міжнародного співтовариства.

Интернет ресурси:

1. Закон України “Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз”
2. ВР ухвалила закон щодо посилення боротьби з туберкульозом
3. Жуковіна Лідія (Провідний спеціаліст відділу з питань соціального законодавства Департаменту соціального, трудового та гуманітарного законодавства Міністерства юстиції України)
4. Деякі аспекти правового регулювання боротьби з туберкульозом в Україні

Інформацію підготовлено бібліотекою ЖДТУ