Дистанційне навчання – це можливість поєднувати роботу з навчанням. Але для багатьох це новий і дуже непростий етап, який вимагає більше зусиль і нових підходів. Саме про систему дистанційного навчання, перспективи її розвитку в нашому університеті та як це може вплинути на освіту в цілому, медіа-центр Житомирської політехніки сьогодні запитав у проректора з науково-педагогічної роботи Андрія Морозова.
У зв’язку з ситуацією в країні та світі університети вимушені були перейти повністю на системи дистанційного навчання. Наскільки наш університет був готовий до таких швидких змін, з якими проблемами стикнулися та як їх подолали?
Зараз такий період в країні, що, дійсно, всі університети вимушені були організувати освітній процес з використанням технологій дистанційного навчання. Деякі заклади виявилися більш готовими, деякі – “не дуже”. Якщо говорити про Житомирську політехніку, то ми виявилися у повній мірі підготовленими.
Для того щоб запустити таку систему, потрібно, перше, мати технічну платформу, у нас цю роль виконує Освітній портал університету, а друге – це організація самого процесу, взаємодія викладачів і студентів.
Якщо говорити про технічну платформу, то тут все було відпрацьовано набагато раніше.
Щодо організації роботи викладачів і студентів, тут, відповідно, постійно проводимо моніторинг такої роботи. Ми стартували, але, наприклад, по мірі відгуків студентів, деякі моменти оптимізуємо. Наприклад, студенти просять удосконалити консультації з викладачем, в тому числі з використанням аудіо та відео, тому нещодавно ми запустили і відеолекції.
Якщо говорити взагалі про історію створення нашого Освітнього порталу, то ми запустили його більш ніж 3 роки тому, як додатковий ресурс для зручності комунікації студента та викладача. А тепер, з настанням карантину, актуальність такої взаємодії стала дуже високою і фактично все дистанційне навчання у нас тепер побудовано на Освітньому порталі.
На сьогодні повністю змінилася комунікація викладача і студента. Якщо до цього викладачу вистачало провести лекцію та відповісти на декілька запитань, то сьогодні викладач спілкується майже з кожним індивідуально. На ваше бачення, ось ця комунікація змінилася в кращу сторону чи навпаки? І як до таких змін ставляться самі викладачі?
Стало трохи по-іншому. Раніше студент приходив на лекцію і йому пояснювали матеріал, а тепер навчання має більше самостійної складової. Тому, щоб дистанційне навчання не зводилося до того, що студент просто сам вивчає матеріал, ми додали на Освітньому порталі можливість проводити відеолекції. Щоб викладачі могли онлайн читати лекції, а студенти могли задавати питання по матеріалу і отримувати на них відповіді.
Зараз виникла велика потреба в інструментах онлайн-комунікації «студент-викладач». Якщо раніше можна було після лекції підійти до викладача та задати питання, подискутувати, то зараз, за дистанційної форми, необхідно, щоб викладач відповідав на електронну пошту або на повідомлення в соц. мережах. Для того, щоб цей процес максимально ефективно організувати, кожен викладач зараз визначає оптимальний час для консультацій і за декілька днів буде оприлюднений повний графік консультацій, коли у кожного викладача є свій інтервал часу, в який викладач обов’язково буде доступний в онлайні і зможе відповісти на запитання.
Звісно, що консультації займають і займатимуть набагато більше часу, ніж 1 година в тиждень і ми максимально налаштовуємо викладачів на онлайн спілкування зі студентами, десь навіть перевищуючи встановлені графіки та часові ліміти.
Чи може виникнути ситуація, коли студент запитує щось у поза консультаційний час, а викладач відповідає, що “відповідь отримаєте лише на консультації”?
Викладачі будуть і далі консультувати протягом робочого дня, тому що всі працюють в дистанційному режимі Що стосується годин за графіком, то в цей час викладач має бути обов’язково на Освітньому порталі в режимі відео чи аудіоконференції. Це можливість якраз поспілкуватися онлайн, в реальному часі, коли можна буде задати питання в форматі аудіо чи відеозв’язку.
Завжди є студенти, які погано відвідують заняття або не встигають за навчальним процесом в силу певних обставин. З переходом на дистанційне навчання, чи змінився відсоток таких студентів?
По-різному. Студентам старших курсів, які одночасно вчаться і працюють, дистанційне навчання подобається, оскільки дозволяє легше поєднувати навчання і роботу, гнучкіше оптимізувати свій графік.
На молодших курсах, з огляду на результати опитування, дистанційне навчання викликає більше складнощів. Студенти першого-другого курсів ще не зовсім звикли до самостійної роботи, їм часто ближче звичайний, так сказати, класичний формат навчання. Проте, багатьом студентам молодших курсів все подобається, адже з кожним роком нові покоління студентів все більше спілкуються онлайн. Для покоління Z онлайн – це вже природна форма комунікацій та організації власного життя загалом.
Тому тут точки зору досить різні, часто в одній групі думки є діаметрально протилежними. Наступного тижня плануємо проведення атестації. Тоді й буде вже більш зрозуміло, скільки студентів виконують завдання вчасно і нормально опановують дистанційне навчання.
Дуже важливе питання, яке потрібно відмітити, що не всі студенти мають доступ до мережі інтернет. Такі студенти мають можливість контактувати з викладачем за допомогою телефонного зв’язку. Ми розуміємо, що в деяких населених пунктах відеозв’язок майже неможливий, оскільки технічно місцеві провайдери чи мобільні оператори не можуть забезпечити достатній і стабільний рівень сигналу. Але в кожному випадку, і студент, і викладач мають знаходити можливості спілкування і індивідуальної роботи .
В опитуванні студенти вказували, що домашніх завдань почали задавати більше і потрібно більше часу, ніж витрачали до цього. Це тому, що викладачі задають більше, чи студенти почали більше звертати уваги на навчання і на виконання домашніх завдань?
Завдань дійсно стало більше. Якщо раніше студент міг просто прийти послухати лекцію, то тепер доводиться по кожному лекційному заняттю відповідати на контрольні запитання чи виконувати завдання. Дистанційне навчання – це в більшій мірі самостійна робота студента, організована викладачем. Щоб впевнитись, що матеріал студентом опановано, передбачені контролі запитання.
Також раніше могло бути так, що студенти на практичних заняттях усно відповідали, або щось опрацювали під час пари. Зараз це все, фактично, перенесено в роботу в домашніх умовах, дистанційну роботу. Для того, щоб викладач мав зворотній зв’язок від студента, міг оцінити успішність навчального процесу, по кожній темі передбачається виконання завдання та звітність. Тому тут дійсно завдань стало більше, але викладач дає лише ті завдання, які передбачає навчальний план та робочі програми навчальних дисциплін.
Нещодавно відбулися перші захисти магістерських робіт за допомогою систем відеозв’язку. Ось наприклад 4 курс, який, можливо, буде також захищати свої дипломні роботи за допомогою відеозв’язку. Але як бути тим студентам, в яких відеозв’язок обмежений або взагалі неможливий?
Ми провели 2 захисти кваліфікаційних робіт на гірничо-екологічному факультеті, де випробували різні системи. Найкраще себе показала система, яка інтегрована в Освітній портал, тому вона буде використуватися надалі як основна.
Зараз будуть проходити попередні захисти кваліфікаційних робіт, де ми зможемо випробувати цю систему в реальних умовах на великій кількості одночасно підключених користувачів.
Щодо тих студентів, які, не можуть під’єднатись до відеозв’язку, тут можна використовувати аудіоконференції з використанням мобільного зв’язку. Відповідно презентацію та кваліфікаційну роботу студент повинен буде надати комісії в електронному вигляді через електронну пошту.
Нещодавно нашим університетом було презентовано платформу дистанційного навчання для вчителів шкіл. Як функціонує цей ресурс і чи є вже попит серед вчителів?
В нас створений окремий Освітній портал для закладів середньої освіти, де вчителі будь-якої школи, яка приєдналася до цього порталу, можуть публікувати свої курси і використовувати це як платформу для дистанційного навчання. Наразі приєдналося 15 закладів освіти, вони зараз починають змістовне наповнення порталу, а наші фахівці надають кваліфіковану допомогу.
Які плани на систему дистанційного навчання в нашому університеті, коли карантин закінчиться? Наприклад в деяких університетах окремо виділяють декілька тижнів на дистанційне навчання. Чи буде щось схоже у нас?
Наразі ми дуже уважно спостерігаємо за процесом, дивимось, які програми та технології запроваджують провідні університети світу. І якщо говорити про майбутнє, то дистанційне навчання, взагалі ситуація, яка склалася, змінить освіту в цілому. Думаю, що дистанційне навчання або елементи дистанційного навчання будуть використовуватися в освітньому процесі вже набагато ширше.
До цього часу багато викладачів і студентів, можна так сказати, боялися такої форми комунікації. Та після завершення карантину і повернення до нормального, звичного нам усім стилю життя і роботи, елементи дистанційного навчання залишаться і будуть розвиватись. І це тільки підвищить якість освіти.
Останнє запитання. чи погоджуєтесь Ви з тим, що ось така вимога – швидко ввести дистанційне навчання – може показати фіктивність або ефективність освітнього процесу в університетах?
В цілому уся нинішня ситуація – це взагалі достатньо показовий індикатор менеджменту університету, показник рівня розвитку закладу освіти. Як я говорив ще на початку, тут є дві складові, які потрібно забезпечити: технічна та організаційна. Тому це певне випробування для закладу освіти. Думаю, що Міністерство освіти і науки та Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти обов’язково будуть враховувати рівень розвитку дистанційного навчання як один з показників якості освітнього процесу.
Дякуємо Вам за бесіду і дякуємо читачам за приділений час. Зустрінемось вже з наступним гостем.