У Житомирській політехніці відбулась онлайн-зустріч «Грамотно про головне: правопистні зміни 2026»

Shares

30 квітня старший викладач кафедри педагогічних технологій та мовної підготовки Зоя Білошицька провела онлайн-зустріч з викладачами та студентами  «Житомирської політехніки». Зустріч була присвячена питанню реалізації вимог чинного законодавства щодо стандартів української мови. Якщо раніше Національна комісія зі стандартів державної мови лише рекомендувала Український правопис використовувати в усіх сферах життя, то тепер це документ, що став частиною законодавства України і є обов’язковим для виконання.

 На зустрічі було зазначено, що основні норми залишилися без змін, але правопис зазнав технічних виправлень, оновлення структури та очищення від прикладів, пов’язаних із державою-агресором.

Ознайомлено з актуальними змінами у правописі та рекомендаціями Національної комісії зі стандартів державної мови.

Обговорено виклики, що виникають при переході на нові стандарти в діловодстві. Окремо було розглянуто питання про фемінітиви в українській мові та документах. Наголошено, що Національна комісія зі стандартів державної мови роз’яснила, що чинний Український правопис не зобов’язує обов’язково використовувати фемінітиви. Офіційно закріплено утворення іменників на означення жіночої статі за допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес-: 

  • дизайнерка, директорка, редакторка, співачка, філологиня
  • поетеса, патронеса, пілотеса, дияконеса

Поруч із жіночими формами посад і професій, на зразок «директорка», «експертка», «психотерапевтка» можна використовувати й стару форму. Варто зазначити, що в офіційно-діловому стилі посади в штатному розписі, локальних документах та трудових книжках мають повністю відповідати Класифікатору професій. Невідповідність або помилки у цих даних можуть у майбутньому створити складнощі з підтвердженням професійної діяльності працівника. Дотримання норм Правопису, ДСТУ 4163:2020 та Класифікатора професій – це не лише формальність і культура мовлення, а й гарантія коректності документів і навіть правового захисту як працівника, так і роботодавця.

Стандарт з державної мови – інструмент для зручної комунікації. Мова має бути живою та зрозумілою.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

/** * */