Відомий у всьому світі шахіст, гросмейстер, заслужений тренер ФІДЕ та автор книг Йосип Дорфман народився і виріс у Житомирі. Тут здобув освіту інженера-механіка у Житомирській філії КПІ, а нині – Житомирському державному технологічному університеті.
У цьому навчальному закладі досі працюють його друзі. Зокрема, Георгій Виговський, з яким разом навчалися, нині займає посаду проректора з науково-педагогічної роботи ЖДТУ.
Почесного гостя і випускника ЖДТУ під час зустрічі з студентами 3 квітня представив саме Георгій Виговський.
У свою чергу Дорфман поділився із присутніми секретами свого успіху, розповів про студентське життя й тренерську роботу, особливості становлення як спортсмена.
Зізнається, що у його житті було кілька шансів, якими він скористався і врешті-решт став тим, ким став. Згадує, що після навчання працював у Києві за фахом, потім було кілька років армії, життя у Львові, змагання різного рівня та переїзд за кордон.
Нині мешкає у Франції, добре володіє українською та російською, а ще ділиться спогадами про рідний Житомир різних років.
За словами Дорфмана, він з дитинства мав схильність до різних ігор. Вважає, що це успадкував від батьків, бо й ті мали певні здібності. У шахи грав завжди, його тренером вважають Михайла Тросмана. Продовжив шахове навчання у тренерів Львівської шахової школи.
З гумором згадує, коли у військкоматі пристав на пропозицію залишити роботу інженера й піти в армію, хоч і за усіма показниками не мав туди потрапити. Молодому Дорфману пообіцяли, що там він зможе надалі грати, потрапить у збірну, але про нього забули і доводилося звикати до армійської дисципліни десь на кордоні з Польщею. Як тільки випала можливість, Йосип нагадав про дану йому обіцянку і вже через деякий час знову грав у шахи. Тоді весь рік його супроводжували невдачі, але, зібравшись із силами, він зумів досягнути неймовірного і досі небаченого для себе результату. У другій половині 1970-их пережив стрімкий злет аж до 12 позиції серед шахістів світу. Чемпіон Радянського Союзу 1977 (спільно з Борисом Гульком). Залишаючись довгий час в рейтингах у сотні найкращих гравців світу, почав тренерську працю
В 1990-ті роки Дорфман емігрує до Франції, перебуває в п’ятірці найкращих шахістів, чемпіон цієї країни, гравець її збірної на Шахових Олімпіадах у різні роки. Додає, що у СРСР такої можливості брати участь в олімпіадах не мав. Власне, реалії того часу у буквальному значенні цього слова «закривали двері» шахісту на багато можливостей. Оцінюючи тодішню ситуацію лише на кількох прикладах із власного життя, впевнено заявляє, що, залишаючись у тій країні з тією ж системою, навряд чи мав би те, що має нині.
Під час зустрічі зі студентами ЖДТУ Йосип Дорфман відзначає, що у будь-якій справі важливий талант людини. Бувають випадки, коли його відсутність компенсують важкою і наполегливою працею.
Шахи називає системою, де треба аналізувати фактори, які необхідно завчасно передбачити й користуватися ними. У шахах є простір і час, які з’являються і зникають. На думку Дорфмана, шахи – як життя, адже там і там необхідно діяти тут й зараз, існує фактор часу.
На сьогоднішній день шахіст переважно займається тренерською роботою, працюючи за комп’ютером, адже сучасні програми дозволяють максимально скоротити відстань між тренером та учнем, наблизивши все до реальної ситуації.
Дорфман дав пораду студентам: привчати себе до того, що будь-яка робота має бути закінчена, принаймні для самого виконавця. А ще розповів, що у нього таке відчуття вже є.
Прес-служба Житомирського державного технологічного університету