З нагоди Дня перекладача у Житомирській політехніці 1 жовтня для здобувачів освіти спеціальності «Прикладна лінгвістика» відбулася гостьова лекція комерційного директора перекладацької агенції Great Олександра Кулікова. Центральною темою зустрічі стало використання штучного інтелекту як інструменту професійної діяльності перекладача. Доповідач зосередив увагу на тому, як сучасні технології допомагають оптимізувати перекладацький процес, підвищувати його ефективність і працювати з великими обсягами інформації.
Зокрема, йшлося про роботу з системами автоматизованого перекладу (CAT tools), такими як Trados та OmegaT, а також про роль пам’яті перекладу й термінологічних баз, які дають змогу забезпечувати послідовність і ефективність перекладацької роботи. Окрему увагу було приділено можливостям використання штучного інтелекту для роботи з термінологією, редагування, перевірки та корекції перекладених текстів, а також підготовки допоміжних матеріалів для перекладача.
Водночас Олександр Куліков наголосив, що розвиток технологій не зменшує, а, навпаки, посилює відповідальність перекладача за кінцевий результат. Саме людина має здійснювати фінальну перевірку перекладацького продукту, звертаючи увагу не лише на мовну правильність, а й на додаткові значення, підтексти, контекст, особливості сприйняття та точність передачі авторського повідомлення.
Окремо обговорювалося питання відповідальності за результати роботи систем штучного інтелекту. Як зазначив доповідач, розробники таких інструментів не несуть відповідальності за помилки, які можуть виникати під час їх використання. Тому остаточне рішення щодо якості, коректності та відповідності перекладу завжди залишається за фахівцем.
Жвава дискусія з аудиторією дала змогу розглянути практичні аспекти використання штучного інтелекту в різних галузях перекладу – зокрема медичному, кулінарному та туристичному. Значну увагу приділили питанням конфіденційності та захисту інформації: під час роботи з перекладацькими матеріалами, що містять персональні дані або іншу інформацію з обмеженим доступом, необхідно відповідально ставитися до вибору технологічних інструментів і способів їх використання.
Здобувачі освіти також активно долучалися до обговорення, ділилися власним досвідом використання інструментів штучного інтелекту та обговорювали з доповідачем можливості й обмеження таких технологій у навчанні та майбутній професійній діяльності.
Зустріч стала важливою нагодою поєднати академічне навчання з реаліями сучасного ринку лінгвістичних послуг. Адже прикладний лінгвіст сьогодні має не лише досконало володіти мовами, а й розуміти принципи роботи сучасних перекладацьких технологій, критично оцінювати результати їх застосування та усвідомлювати професійну відповідальність за кожен фінальний текст.
День перекладача у Житомирській політехніці став не просто професійною подією, а простором для діалогу між освітою, технологіями та сучасною перекладацькою практикою. Саме такі зустрічі допомагають майбутнім фахівцям краще зрозуміти трансформації професії та підготуватися до роботи у світі, де технології стають дедалі потужнішим інструментом перекладача, але не замінюють його професійного мислення, відповідальності та людського розуміння тексту.
