10 грудня 2025 року відбулося засідання круглого столу із залученням зовнішніх і внутрішніх стейкхолдерів щодо обговорення освітньо-професійних програм «Філологія (Прикладна лінгвістика)» (бакалаврський рівень) та «Прикладна лінгвістика» (магістерський рівень). До зустрічі долучилися гаранти освітніх програм, викладачі, представники академічної спільноти, роботодавці, представники баз практики, здобувачі освіти та випускники. Проєкти оновлених програм були завчасно розміщені на сайті університету для ознайомлення.
Гарант бакалаврської програми, декан факультету педагогічних технологій та освіти впродовж життя Людмила Могельницька представила короткий огляд змін та окреслила питання, що потребують уточнення в контексті модернізації змісту дисциплін, розширення ІТ-компоненти та актуалізації результатів навчання відповідно до сучасних тенденцій прикладної лінгвістики.
У ході обговорення учасники круглого столу висловили низку пропозицій щодо оновлення змісту освітніх програм. Представники роботодавців наголосили на важливості поєднання мовної та ІТ-компетентності сучасного філолога. Так, Олександр Куліков (комерційний директор перекладацької компанії «Грейт») підкреслив високий рівень володіння здобувачами програм САТ-інструментів та акцентував на потребі їхнього подальшого системного опанування. Він звернув увагу на розмежування компетентностей менеджменту перекладацьких проєктів і менеджменту клієнтів, важливість уміння працювати з вебконтентом та HTML, а також на дотримання цифрової гігієни в умовах поширення агентів штучного інтелекту. Окремо спікер наголосив на зростанні ролі усного перекладу та необхідності його посиленої підготовки в межах ОПП.
Питання розвитку цифрових навичок здобувачів підтримали й представники ІТ-сектору. Кушнерчук Христина та Олександра Скаковська (HRBP ТОВ «Візевен Європа») відзначили доцільність розширення дисциплін, що передбачають роботу з цифровими сервісами та багатомовним контентом, CRM-системами, менеджментом даних, а також підкреслили роль soft skills для успішного старту в ІТ-компаніях. На їхню думку, випускники філологічних програм можуть ефективно працювати в напрямках CLRS-менеджменту, контент-менеджменту, SMM, технічного письма й суміжних сферах. Вероніка Чихрій, провідний бізнес-аналітик компанії «United Thinkers» наголосила на потенціалі працевлаштування філологів із навичками роботи в ІТ сфері, та підкреслила значущість комунікативних навичок.
Андрій Єфіменко, завідувач кафедри комп’ютерної інженерії та кібербезпеки, запропонував включити до програм прикладних лінгвістів модулі, присвячені застосуванню ШІ та великих мовних моделей у роботі лінгвіста, інтегрувати у навчальний процес безкоштовні освітні матеріали Cisco, а також наголосив на володінні більш ніж однією іноземною мовою як важливій складовій індивідуальній освітній траєкторії здобувачів.
Представники культурних та освітніх установ, що є базами практики, також висловили низку конструктивних зауваг. Лариса Мозгова (директор Житомирської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва) поділилася позитивними відгуками про результати практики здобувачів освіти, їхнього високого рівня володіння мовними та ІТ навичками та наголосила на необхідності розвитку комунікативних умінь, посилення мовної підготовки, а також опанування інструментів роботи з цифровими сервісами та чатботами відповідно до потреб сучасних користувачів.
Представники баз практик, зокрема, Наталія Крушинська, фахівець із сертифікації відділу якості ІП «Євроголд Індестріз Лтд», підкреслили високий рівень підготовки прикладних лінгвістів та наголосили на наявних вакансіях, куди вже можуть бути запрошені здобувачі освіти.
Своє бачення розвитку програм озвучили представники академічної спільноти. Так, Ольга Бойко (одна з розробниць магістерської ОПП, викладачка літературного факультету університету Ататюрка в Ерзурумі) звернула увагу на важливість точності термінології, зокрема заміни терміна «корпус» на «корпусна лінгвістика», на потребу чітко прив’язувати результати навчання до відповідних дисциплін, а також на доцільність оновлення змісту програм з урахуванням інструментів на основі великих мовних моделей. Оксана Окунькова (старший викладач кафедри комп’ютерної інженерії та кібербезпеки) та Олена Андрушенко (доцент кафедри теоретичної та прикладної лінгвістики) акцентували на необхідності розвитку компетентностей зі створення та використання мовних корпусів, а також поєднання мовної та ІТ-підготовки, зокрема знання Python і Java. Ян Капранов, професор школи гуманітарних наук та образотворчого мистецтва, Університет VIZJA (Варшава, Польща), підкреслив важливість підготовки усних перекладачів, адже брак відповідних фахівців відчувається повсюди в Європі, та акцентував на думці про реформування проєктної роботи в напрямку безпосереднього зв’язку з базами практик.
Активну участь в обговоренні взяли здобувачі освіти. Випускниця магістерської програми, Дар’я Маслова окреслила такі побажання студентської спільноти, зокрема збільшення кількості занять з усного перекладу, розширення практичних та командних завдань, удосконалення курсів аудіювання й лексики, посилення лінгвокраїнознавчої складової, а також зміцнення практикоорієнтованого зв’язку між дисциплінами.
Підсумовуючи, учасники круглого столу підкреслили важливість модернізації освітніх програм з урахуванням розвитку цифрових технологій, інтеграції інструментів штучного інтелекту, посилення ІТ-компоненти, удосконалення практичної підготовки та розширення співпраці з роботодавцями і базами практики. Усі озвучені пропозиції будуть опрацьовані й враховані під час подальшого оновлення ОПП бакалаврського та магістерського рівнів.
