Тиждень тому у студентів-лінгвістів Житомирської політехніки закінчилася перекладацька практика на базі установ та підприємств міста та області. Вперше студенти 3-го та 4-го курсів мали можливість пройти таку практику з французької мови.
Цікаво, які враження від перекладацької практики залишились у «франкофонів-першопрохідців» Житомирської політехніки? З цим питанням ми звернулися до студенток-практиканток 4-го курсу Маслової Дарії та Каменчук Анастасії і керівника практики, старшого викладача кафедри теоретичної та прикладної лінгвістики факультету педагогічних технологій та освіти впродовж життя Лисянюк Олени.
Олено Леонідівно, чим займалися студентки під час практики? Перекладали модні жіночі глянцеві журнали, на кшталт «Elle» та «L’Officiel»? Звичайно, жартуємо.
Олена Лисянюк: Жінка завжди залишається жінкою. Можливо, відпочиваючи після насиченого робочого дня, студентки дійсно гортали сторінки відомих глянців. Але щодо практики, то вони виконували достатньо складні завдання, які вимагають знань, наполегливості та часу. Студенти спеціальності «Прикладна лінгвістика» працювали над створенням електронного багатомовного термінологічного словника, який охоплює 6 галузей науки, містить 9000 термінів та допомагає робити переклад п’ятьма іноземними мовами, серед яких, звісно, й французька. Наші студенти добре постаралися та опрацювали дві галузі, а саме лінгвістику та інженерію. Я думаю, що набуті в ході виконання завдання теоретичні знання та практичні вміння якнайкраще сприятимуть формуванню у студентів професійних умінь та навичок письмового як художнього, так і технічного перекладу з французької мови. Мене, як викладача, дуже тішить той факт, що вивчаючи французьку мову з нуля продовж двох з половиною років, студенти досягли такого рівня сформованості мовленнєвих умінь та навичок, який дозволив їм якісно виконати поставлене завдання.
Тепер питання до дівчат. Чому Ви вирішили пройти практику саме з французької мови?
Маслова Дар’я: Я вирішила спробувати, тому що мені хотілося перевірити, як я буду почуватися у такій діяльності, зрозуміти для себе, чи мій рівень володіння французькою мовою дозволить мені це зробити.
Каменчук Анастасія: Перед початком практики я не знала, якою діяльністю займатимуся. І коли викладач мені запропонувала такий вид практики, я зраділа, тому що у мене з’явилась можливість спробувати щось нове. Я люблю французьку і вже працювала з термінологічним словником, але з використанням англійської мови. Тому я знала процес роботи. І в мене не було ніяких сумнівів, що мені все вдасться.
Невже, дівчата, все було настільки легко? Які труднощі Ви відчули в процесі роботи?
Маслова Дар’я: Основна проблема – це пошук наукових джерел. Серед лінгвістичних термінів зустрічалися дуже специфічні, французькі аналоги яких було надзвичайно важко знайти. Інколи потрібно було спочатку зрозуміти певні терміни, щоб знайти їх визначення. Для цього треба було шукати інформацію українською, а потім працювати з франкомовними джерелами. Це, звичайно, вимагало багато часу та зусиль.
Ви задоволені результатами своєї роботи?
Маслова Дар’я: Мій результат практики – це 100 % опрацьованих термінів і я ним задоволена. А ще, я дуже задоволена, що пройшла практику саме з французької мови. Я стала впевненішою у своїх знаннях. Думаю, це неоціненний досвід, який я зможу застосувати у практичній діяльності у сфері власної майбутньої спеціальності.
Ви рекомендуєте іншим студентам-лінгвістам проходити перекладацьку практику з французької мови?
Каменчук Анастасія: Однозначно рекомендую! Це щось нове. Це моя робота над собою, мій ріст, мій професійний розвиток. Коли ти бачиш, що ти здатний виконувати серйозні завдання, це надихає.
Маслова Дар’я: А я рекомендую вивчати французьку мову саме в Житомирській політехніці, тому що тут це відбувається цікаво, приємно, а головне, результативно!
