На сайті Житомирської політехніки новини про складання нашими студентами-філологами незалежного тесту “Традоса” та отримання ними міжнародного електронного сертифікату з’являються не вперше. Для того, щоб дізнатися, чим ця новина важлива, ми звернулися до викладача практики перекладу, доцента кафедри теоретичної та прикладної лінгвістики Євгенії Канчури.
А що таке взагалі цей автоматизований переклад? То ж є гугл-транслейт.
Євгенія Канчура: Гугл-транслейт – то автоматичний переклад, ви просто вводите текст у віконечко, програма його перекладає (слід зазначити, з кожним роком якість покращується), а ви, якщо відповідальний користувач, редагуєте отриманий текст перекладу, якщо ні, то …
Так, так, “підлога країни та пекельні борошна”, чули, читали)))
Євгенія Канчура: Саме так, автоматичний (машинний) переклад здійснює програма, він потребує ретельної вичитки та постредагування. А ми говоримо про автоматизований переклад, коли працює людина, а програма їй допомагає, виконує за людину рутинну механічну роботу. Таким чином людина може зосередитися на правильності перекладу, формулювань, значно зростає якість готового тексту. Перекладач суттєво економить час та зусилля.
Як саме це відбувається?
Євгенія Канчура: У програми САТ (Computer Assisted / Aided Translation) вбудовані елементи, які дозволяють зберегти формат тексту оригіналу, бази даних, які розпізнають та підказують терміни. Програма SDL Trados Studio містить три таких бази даних: пам’ять перекладу (вона підказує, чи ви вже перекладали таке саме чи подібне речення), словник автозаміни та термінологічний словник. Таким чином, перекладачеві допомагають одразу три потужних бази. Людина перекладає сама, але користується підказками програми. Це значно знижує відсоток помилок та зменшує час пошуку відповідників.
Овва, круто! А де таку програму беруть?
Євгенія Канчура: Перекладацькі агенції чи фрілансери купують таку програму за чималеньку суму (йдеться про декілька тисяч євро).
Щось трохи…
Євгенія Канчура: Але Житомирська Політехніка завдяки участі в програмі “CAT for Grad” та програмі Академічного партнерства компанії SDL Trados отримала такі ліцензовані програми рівня professional безоплатно. Тому наші студенти мають змогу відпрацьовувати свої професійні навички під час проходження курсу перекладу та перекладацької практики.
Я тут перемножив, гарна сума виходить.
Євгенія Канчура: Так, для участі в програмі академічного партнерства я сама склала іспит з користування SDL Trados Studio. Дякую програмі CAT for Grad та її організатору Олександру Бондаренко, засновнику і керівнику перекладацької агенції Translatel.
А що то за іспит? І ви казали про сертифікати.
Євгенія Канчура: Іспит на володіння програмою. Ви опановуєте програму та відповідаєте на серію питань. Досить серйозний іспит, адже він передбачає не тільки навички здійснення правильної дії, але й вміння описати це англійською мовою. Ті, хто набрав прохідний бал (досить високий), отримують сертифікат.
І що з цим сертифікатом?
Євгенія Канчура: Він засвідчує, що його власник опанував програму (на певному рівні, можна розвиватися й рости, складати наступні рівні), вміє нею користуватися, тобто може працювати на найсучаснішому САТ обладнанні. Такий сертифікат можна додавати до CV, його електронну копію розміщувати в своєму профілі на професійних перекладацьких сайтах. Це досить багато говорить про перекладача-початківця.
Ого! Тобто, наші студенти, вже на 3-4 курсі мають змогу поповнювати своє професійне портфоліо?
Євгенія Канчура: саме так. Насамперед, здобувати сучасні професійні навички роботи на найефективнішому програмовому забезпеченні. Це раз. І – два – отримати сертифікацію, яка надалі стане у пригоді в розвитку кар’єри перекладача. До того ж, цілком безоплатно. Бо для тих, хто не бере участь у програмі, такій іспит коштує кількасот євро.
Схоже, прикладним лінгвістам Житомирської політехніки пощастило.
Євгенія Канчура: Це Ж Політехніка!
