Смерть вирвала із життя Воробйова Владислава Васильовича (03.08.1977 – 13.09.2024), випускника факультету публічного управління та права Державного університету «Житомирська політехніка». У 2018 році він здобув освітній ступінь магістра за спеціальністю 281 «Публічне управління та адміністрування».
Після строкової служби в лавах ЗСУ продовжив службу за контрактом у складі Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України. За сумлінність і відвагу був нагороджений медаллю «За мужність при охороні державного кордону».
З червня 2014 року Владислав добровільно став на захист Батьківщини від російських агресорів, пройшов найгарячіші точки бойового зіткнення з ворогом. За мужність і героїзм неодноразово був нагороджений державними та відомчими відзнаками. Мав важкі поранення, через що був демобілізований.
Владислав продовжив свою юридичну діяльність. З вересня 2016 року очолив громадську фундацію «Правозахист», яка надавала безоплатну соціально-правову допомогу військовослужбовцям та їхнім сім’ям.
У серпні 2017 року його було нагороджено відзнакою Міністерства оборони України — медаллю «За сприяння Збройним Силам України». Протягом 2017-2018 років він був членом виконавчого комітету Житомирської міської ради.
З початком повномасштабної агресії рф проти України Владислав з першого дня став у лави ЗСУ, боронячи Батьківщину. До останнього подиху Воробйов Владислав Васильович залишався вірним Військовій Присязі і був справжнім патріотом України.
Викладачі згадують його як цілеспрямованого студента. Він був дуже принциповим, вимогливим до себе та суспільства. Владислав — людина, яка ставила завдання і безумовно їх досягала. Він не зупинявся у своєму розвитку, знав п’ять мов, захоплювався філософією, логікою, аналізом. Владислав Васильович часто казав викладачам: «Мені сумно», і завжди перебував у пошуках нового для себе. Він відстоював права, боровся з несправедливістю та мріяв стати юристом. Йому було байдуже, що він був незручний для світу й оточуючих — він був справжнім.
Колектив та здобувачі освіти Державного університету «Житомирська політехніка» висловлюють глибокі співчуття батькам, дружині, сину, друзям, рідним і близьким Владислава Васильовича. Вічна слава і світла пам’ять Воїну!
