16 травня 2020 року в Україні відзначають День науки! Від кафедри туризму та готельно-ресторанної справи вітаємо всіх, хто причетний до наукової діяльності. І зокрема – до науки туризмології та сфери знань про готельний і ресторанний бізнес.
В довгостроковій перспективі за даними UNWTO міжнародні туристські потоки та туристичні надходження від міжнародного туризму, а, відповідно, й туристичні витрати в усьому світі, як очікується, збільшаться після подолання чергової кризи, спричиненої цього разу світовою пандемією. Хоча темпи росту в різних регіонах прогнозуються різними, проте в цілому туризм і надалі залишатиметься інвестиційно привабливим сектором економіки.
Чи рухає наука прогрес у цій сфері? А як же! Щонайменше – активно сприяє цьому прогресу.
Завданням науковців на сьогодні є вкрай важливим: з урахування тенденцій у розвитку туристичного бізнесу обрати найбільш ефективну стратегію поведінки на ринку, що дозволить суттєво покращити результативність діяльності підприємств і туристичних дестинацій, щоб в цілому підвищити їхній ресурсний потенціал.
То які ж тенденції на сьогодні тримають у полі зору науковці, що пов’язали свою долю з туризмологією та суміжними сферами знань? Коротко охарактеризуємо ці тенденції.
Серед них найважливішими є такі:
Тенденція 1. Зміни в сезонній структурі туристичного попиту і пропозиції. Фактично, туристична діяльність не має чітко вираженої сезонності. Є види туризму, які можна практикувати упродовж цілого року.
Тенденція 2. Поява нових видів туризму, як-от: апітуризм (медовий туризм, бджолиний туризм), бідняцький туризм (туризм в нетрі), весільний туризм, мілітарі-туризм, демонологічний туризм (туризм за привидами), джайлоо-туризм, кавовий туризм, туризм катастроф (туризм стихійних лих), кіно-туризм, літературний туризм (книжковий туризм), лінгвістичний туризм, цвинтарний туризм, модний туризм, орхідейний туризм, парфумерний туризм, пивний туризм, політичний туризм, пустельний туризм, секс-туризм, сигарний туризм, тедді-беар туризм (туризм іграшок), чорний туризм (туризм суму), туризм для домашніх тварин, туризм солодощів, фруктовий туризм, чайний туризм, какао-туризм, шопінг-туризм, ягідний туризм, ядерний туризм, селфі-туризм та інші.
А серед перспективних туристичних напрямів XXI ст. називають такі: пригодницький туризм; екотуризм; круїзи; культурно-пізнавальний туризм; подієвий туризм; гастрономічний туризм; індустріальний туризм тощо.
Тенденція 3. Підвищення вимог як до якісного сервісу, так і комфортного відпочинку і до насиченості програми.
Тенденція 4. Скорочення термінів поїздки, але збільшення їх частоти впродовж року.
Тенденція 5. Використання соціальних мереж і мобільних технологій в туристичній індустрії.
Тенденція 6. Формування сегменту туристів (бекпекерів), які воліють самостійно будувати поїздки, замість придбання готового туру. Бекпекінг — це новий вид туризму, який можуть практикувати всі не залежно від наявності попереднього туристичного досвіду, віку, статі, місця проживання. І якщо навіть з коштів обмаль, все одно в ролі бекпекера можна побачити світ з одним рюкзаком за плечами. Такі туристи користуються автостопом, громадським транспортом. На ночівлю зупиняються в наметах, нехтуючи навіть дешевими хостелами. Але найбільш поширена практика у бекпекінгу – це знайти однодумців по мережі Інтернет і зупинитися один в одного з ночівлею, освоївши таку нехитру штуку як каучсерфінг.
Тенденція 7. Поява перспективного сегменту «здорових і заможних» туристів (Lifestyles Of health and Sustainability).
Тенденція 8. Турбота про стан і охорону природного та культурного довкілля, а також інтересів місцевого населення.
Тенденція 9. Охорона найцінніших туристичних принад та територій, створення охоронних зон, заборона інвестицій у їх освоєння.
Тенденція 10. Зростання значення активних форм відпочинку, пов’язаних зі спортом, культурою, навчанням.
Тенденція 11. Зростання значення додаткових послуг, що часто додаються безкоштовно або за низькими цінами до основного пакету туристичних послуг.
Тенденція 12. Занурення в автентичну культуру місцевого населення. Турист хоче випробувати повсякденне життя, як місцеві жителі. Нова ідеологія туриста: “Ми не хочемо це побачити, ми хочемо цим жити!”
Тенденція 13. Зростання попиту на кваліфікований туристичний персонал. Вільне перетікання робочої сили з однієї фірми на іншу, а також між країнами. Розвиток туристичного навчання, особливо на вищому рівні.
Тенденція 14. Еластична діяльність туристичних фірм, які мусять брати до уваги факт спонтанності рішень споживачів, а також те, що нині рішення споживачі часто приймають в останню хвилину.
Доповнимо названі тенденції переліком трендів, які виявлені були в ході форсайтів, проведених у 2013 році розробниками бренд-буку України на замовлення клубу готельєрів і рестораторів Hoteliero та «Глобальна конкурентоспроможність українського бізнесу 2030» на замовлення «Клубу 100».
Отож, споживчі тренди, що визначають майбутнє світового туризму:
- Мода на здоровий спосіб життя — посиляться фактори «фізичний рух», «екохарчування».
- Збільшення цінності часу, зростання темпу життя — провокують втому від швидкостей та складнощів; вимоги до якості часу; це в свою чергу породжує антитренд — бажання «взяти паузу».
- Зростання схильності споживачів до отримання нових вражень — помітне вже сьогодні зростання запитів на трансформаційні подорожі.
- Скорочення витрат на подорожі з одночасним збільшенням їх кількості — «економ-подорожі».
- Тренд «Подорожі, пов’язані з духовністю», що відображають запит на «сенс життя».
Тренди у сфері геоекономіки, від яких залежить розвиток туризму, такі:
- Перехід бізнесу в онлайн створить антитренд — збільшить потребу в офлайн-майданчиках.
- Технологічні та соціальні глухі кути загострять потребу в «перехресному запиленні» — міжгалузевих конференціях, міждисциплінарних проектах.
- Зростання впливу корпорацій, глобалізація поставлять перед країнами питання «кордонів» — психологічних, економічних, політичних, питання самовизначення, позиціонування та національної гідності.
- Посилення податкового контролю в усіх країнах, обмеження офшорів, що сприятливо позначиться і на сфері туризму [25].
Тренди у сфері геополітики, що визначають подальшу долю туризму, такі:
- Формування нових центрів впливу, загострення існуючих і виникнення нових локальних конфліктів. А збільшення загрози глобального конфлікту вимагатиме «нейтральної смуги» для переговорів.
- Руйнування або зміна ролі традиційних інститутів влади вимагатимуть полігону, лабораторії для формування та випробування нових ідей [25].
Тренди у сфері геокультури, від яких залежатиме індустрія туризму, наступні:
- Посилення здатності націй до глобальної співпраці на тлі посилення радикалізму, нові вимоги до поняття національної ідентичності постануть як виклик перед кожною країною і вимагатимуть розвитку геодипломатії.
- Автоматизація процесів, зниження трудомісткості створять проблему «зайвих людей», яка найгостріше торкнеться вікової групи «50+», що актуалізує і посилить тренд «зростання самозайнятості та підприємництва», загострить завдання пошуку ідей для бізнесу та форматів стартапів, напруження між поколіннями, посилить розшарування соціуму.
- Зростання значення нематеріальних цінностей, послаблення впливу традиційних форм релігії загострить духовні пошуки.
- Зростання інтенсивності та падіння глибини комунікацій між людьми вимагатиме нових форм дозвілля та подорожей.
Отже, з Днем науки, шановні колеги науковці та студенти-туризмознавці! Бажаємо Вам і далі тримати чітко руку на пульсі розвитку нашої галузі й долучатися до її розвитку як своїми здобутками, вносячи наукову новизну в дослідження, так і втілювати результати тих досліджень у практику на благо туризму – прекрасної сфери життєдіяльності, яка покликана приносити людям ЩАСТЯ.
Кафедра туризму та готельно-ресторанної справи