07 лютого 2020 року студенти ГЕФ груп РР-47, РР-48к на чолі з куратором О.В. Камських провели кураторську годину з нагоди відзначення 120-ти років з Дня народження оперної актриси Оксани Петрусенко. Актриса народилася 5 лютого (18 лютого) 1900 року в Балаклії в бідняцькій родині Андрія та Марії Бородавкіних. Від народження вона звалася Ксенія Бородавкіна. Її прадіду Іванові Бородавці з містечка Балаклія Зміївського повіту на Харківщині прізвище на російський манер переінакшив писар у війську. Відтоді його прямі нащадки писалися Бородавкіними, а вся решта балаклійської рідні залишилася Бородавками.
Оксаною Петрусенко – вона стала в Херсоні восени 1918 року. Прочитала в газеті про набір хористів до щойно заснованого там державного українського театру. Приїхала, а набір уже закінчився. Хтось порадив звернутися до завідувача музичної частини Петра Бойченка. Той прослухав претендентку й помчав до директора театру Івана Сагатовського – Ксенію взяли. Бойченко – її перший музичний наставник і перший чоловік. Вона готувалася до дебюту в “Запорожці за Дунаєм”. Ішли останні репетиції, складали текст для афіші. Перший рядок під назвою спектаклю мав такий вигляд: “Одарка – Ксенія Бородавкіна”. Директор театру наполіг, щоб вона взяла псевдонім. Бойченко запропонував Петрусенко, бо так його в дитинстві називав батько. І від тоді, цей сценічний псевдонім згодом перекочував і до паспорта співачки. Ксенії Бородавкіної не стало.
Життя її було важке, але цікаве! В репертуарі Оксани Петрусенко було 25 оперних партій. Найулюбленіші – Аїда, Тоска й Наталка-Полтавка з однойменних опер Джузеппе Верді, Джакомо Пуччіні й Миколи Лисенка, а також Одарка із “Запорожця за Дунаєм” Семена Гулака-Артемовського.
Ще більшої слави вона зазнала як виконавиця українських народних пісень. Улітку 1934-го столицю УРСР перенесли з Харкова до Києва. Петрусенко поїхала на прослуховування в місцеву оперу. Петрусенко стала зіркою. Саме там її почали називати “українським соловейком”!
Померла 15 липня 1940 року, на восьмий день після народження другого сина Олександра. Існує версія, що була отруєна за замовленням дружини маршала Тимошенка з ревнощів.
