«Це була людина, яка випереджала час: і як вчений, і як громадський діяч, і як керівник. Мені пощастило вчитися, коли він був ректором. Фактично, все, чим зараз пишається наш університет – це заслуга саме Бориса Борисовича, – звернулася перший проректор Житомирського державного технологічного університету Оксана Олійник. – Це надзвичайна особистість, прикладом людяності і самовідданості якої ми можемо надихатися й донині. Пам’ять про Бориса Борисовича жива й інакше бути не може».
З нагоди 80-річчя доктора технічних наук, професора, ученого в галузі автоматичного управління технічними системами, Почесного професора ЖДТУ Бориса Борисовича Самотокіна у Житомирському державному технологічному університеті 16 червня відкрили пам’ятну дошку та спеціалізовану лабораторію імені проф. Б.Б. Самотокіна.
Борис Самотокін очолював цей навчальний заклад із 1979 по 2000 рік, а потім працював на посаді проректора.
За словами Оксани Олійник, саме він впровадив платну форму навчання вперше на Житомирщині у своєму навчальному закладі і сформував та розвивав нині діючі факультети, відкрив ліцей при ЖДТУ, аналогів якому й досі в регіоні нема.
«Борис Борисович відкрив університету двері у світ. Перші міжнародні гранти і проекти, налагодження співпраці між ВНЗ, поїздки, стажування. Він розвинув корпоративну культуру нашого університету, де на першому плані була повага, людяність, взаєморозуміння і взаємодопомога. У цій аудиторії зібралися люди, які пліч-о-пліч пройшли з Борисом Борисовичем певну частину його професійного життя, а також дружина і син», – додала перший проректор ЖДТУ Оксана Олійник.
Петро Мельничук, який був ректором ЖДТУ одразу після Бориса Самотокіна, згадує, що познайомилися вони випадково.
«Я якраз вступив на аспірантуру. На сходах мене зустрів Борис Борисович, потиснув руку і привітав, – відзначає Почесний ректор Житомирського державного технологічного університету Петро Мельничук. – Самотокін готував кадри і запрошував на роботу фахівців не лише з Житомирщини, але й інших регіонів. Він відкривав нові спеціальності, аспірантуру, докторантуру. На своїй посаді він був беззаперечним лідером. Був лише другим доктором наук в нашому навчальному закладі. З ним працювалося лекго, комфортно, спокійно. Побачив багато країн, але завжди повертався в Україну. При цьому, дозволив і колегам, і студентам трохи побачити світ. Борис Борисович не терпів зневаги до людини. Завдяки йому університет до цього часу зберігає свою демократичність. Я вдячний дружині Бориса Борисовича – Антоніні Григорівній, що підтримувала чоловіка. Київ, Житомир, а вона завжди була поруч. У неї вистачало сил ділити його між університетом і родиною».
Дружина Бориса Самотокіна зізнається, що їхні роки життя з чоловіком у Житомирі, залишили найкращі спогади. Вона любить це місто і їхні сини теж люблять сюди приїздити. Про чоловіка згадує лише хороше, говорить про його характер і прагнення робити усе навколо себе кращим, а ще дякує, що у ЖДТУ бережуть пам’ять про нього.
Піч час заходу зачитали спогади про Бориса Самотокіна від його колег, зарубіжних партнерів і випускників, продемонстрували документальний фільм про його діяльність і життя. Виявляється, що Самотокін любив мандрувати, захоплювався альпінізмом і підкорював різні вершини світу. Саме він відкрив науці нові імена і працював з тими, хто у цій сфері досягли значних висот.
Колеги – доцент кафедри автоматизованого управління технологічними процесами та комп’ютерних технологій Надія Каргопалова, помічник ректора з фінансових питань Зінаїда Дмитренко, кажуть, що Борис Борисович відзначався простотою і дякують долі, що звела їх з такою людиною.
По завершенню зустрічі перший проректор Оксана Олійник подякувала студентському центру ЖДТУ і особисто його керівнику Сергій Колядюку за підготовку такого теплого, змістовного і щирого заходу у пам’ять про Бориса Самотокіна.
Борис Борисович Самотокін народився 16.06.1936 р. в місті Ленінград (зараз Санк-Петербург). В 1960 році закінчив Ленінградський електротехнічний інститут. В 1967-1979рр. – доцент, професор, завідувач кафедри Київського політехнічного інституту. З 1978 року – доцент технічних наук, з 1980 року – професор.
В 1979 році призначений директор Житомирського філіалу КПІ. В 1994 році ЖФ КПІ був реорганізований в самостійний заклад – Житомирський інженерно-технологічний інститут. З 1994 по 2000 роки Самотокін був ректором ЖІТІ.
В останні роки Борис Борисович Самотокін був ректором приватного вищого навчального закладу Київський міжнародний університет та радник ректора з міжнародного співробітництва Житомирського державного технологічного університету. Помер у липні 2015 року.
Самотокін – член Міжнародної Академії навігації і управління рухом, Міжнародної кадрової академії, член Національного Комітету України з теоретичної та прикладної механіки. Має почесні звання: академік Академії Наук Вищої Школи України, член національного комітету України з теоретичної та прикладної механіки. Основні дисципліни, які він викладав – теорія автоматичного керування, теорія систем та системний аналіз. Був головою міського товариства «Знання», створив нові навчальні заклади – міський ліцей при ЖІТІ, Інститут підприємництва та сучасних технологій, інші. Започаткував видання «Вісника ЖІТІ», запровадив систему міжнародних стажувань, створив кращу в Україні систему підготовки проектів Європейських грантів, тощо.
Прес-служба Житомирського державного технологічного університету
